Великі морські порти України, зокрема Одеса, з 22 липня повністю припинили прийом великих кораблів через військову блокаду, що загрожує тривалою паузою в експорті. Це ускладнює роботу гірничо-металургійного комплексу та аграрного сектору, які вже відчувають наслідки війни на виснаження, повідомляє старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колесніченко.
За її словами, у 2022 році реальний ВВП України скоротився на 28,8% через руйнування інфраструктури та втрату логістичних зв’язків. Зараз удари по об’єктах інфраструктури, зокрема АЗС у прифронтових регіонах, ускладнюють постачання пального, а перебої з електро- та теплопостачанням створюють додаткові ризики для бізнесу і населення. Відновлення виробництва стає дедалі складнішим через обмежені ресурси.
Блокада портів посилила проблеми металургійної галузі, яка вже потерпає від нових європейських правил — механізму Carbon Border Adjustment Mechanism (СВАМ) та квотування експорту сталі. Ці заходи зменшили можливості експорту на 60% і збільшили вартість української продукції на європейському ринку. Відсутність чітких правил і неможливість провести аудит через війну призводять до застосування найвищих умовних норм викидів, що створює додатковий тиск на металургійні підприємства. Південний гірничо-збагачувальний комбінат вже призупинив видобуток, втрачаючи понад 40 мільйонів доларів на місяць простою.
Аграрний сектор також стикається з викликами. Великі агрохолдинги можуть зберігати врожаї в елеваторах, але дрібні фермери змушені використовувати поліпропіленові зернові рукави, які забезпечують короткострокове зберігання. Через блокаду портів та дорожчу логістику через Дунай і сусідні країни внутрішні ціни на зерно падають, тоді як зовнішні — зростають. За оцінками, перевезення через Дунай дорожче на 30 доларів за тонну порівняно з Одесою. Посуха на півдні ускладнює навантаження великих суден на Дунаї.
Підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці» на 30% з 1 серпня додатково ускладнює ситуацію, знижуючи прибутковість бізнесів, які залежать від залізничної логістики. Водночас металургія залишається важливою для економіки — у 2025 році вона забезпечила 12% валютних надходжень, поступаючись лише харчовій промисловості. Проте внутрішній попит не компенсує втрату експорту, що призводить до збитків і планів зупинки виробництва на деяких підприємствах.
Колесніченко зазначає, що війна на виснаження призводить до поступового зниження виробничих потужностей і змушує бізнес шукати альтернативні шляхи експорту та переробки продукції. Зокрема, через мита на експорт ріпаку зростає ймовірність збільшення його переробки в Україні, що може стати імпульсом для розвитку переробної промисловості, якщо вдасться налагодити експорт готової продукції.
Таким чином, економічні наслідки війни на виснаження відчутні в усіх ключових секторах — від металургії до аграрного виробництва, і їхнє подолання залежить від здатності переорієнтувати логістику, адаптуватися до нових правил і підтримки держави.