Праві та націоналістичні політики Польщі дедалі частіше використовують негативне ставлення до українців як інструмент у політичній боротьбі, особливо напередодні парламентських виборів 2027 року. Як повідомляє Politico, теми соціальних виплат для біженців та складна історія польсько-українських відносин стали предметом маніпуляцій, що підсилюють суспільний ресентимент.

Напруга посилилася на найвищому політичному рівні: під час президентської кампанії 2025 року пролунали заяви про нібито надмірне навантаження на бюджет через українців. Влітку президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського Ордена Білого Орла через присвоєння одному з підрозділів ЗСУ імені УПА — питання, яке залишається болючим через події на Волині у 1943–1945 роках.

Попри те, що Польща з початку повномасштабного вторгнення Росії залишалася одним із ключових союзників України, націоналістичні сили — зокрема партія «Право і справедливість» та ультраправа «Конфедерація» — активно критикують надання пільг біженцям та закликають обмежити військову допомогу Києву. Деякі радикальні політики навіть називають українську владу «ворогом».

Зростання насильства та суспільних настроїв

Експерти застерігають, що популістська риторика створює підґрунтя для нападів на українців. Професор соціології Рафал Панковський із варшавського Університету Civitas наголошує:

«Солідарність із українцями серед багатьох поляків залишається сильною, але антиукраїнська риторика перетворила помітну меншину на мішень, а вербальна агресія переросла у насилля. Цією ситуацією одразу скористалася російська пропаганда».

За даними державного інституту CBOS, рівень симпатії поляків до українців знизився з 51% у 2023 році до 29% на початку 2026-го, а неприязнь зросла до 43%. Головними причинами респонденти називають історичні суперечки та соціальні виплати.

У повсякденному житті це проявляється у вербальних нападах, звинуваченнях та страху серед українців. Зафіксовано й випадки фізичного насильства: у липні у Вроцлаві побили двох молодих українців, у Бєльсько-Бялій працівник транспорту ображав трьох українців, а в Познані стався напад у трамваї. За даними Rzeczpospolita, за перше півріччя цього року поліція Польщі отримала 180 заяв про злочини на ґрунті етнічної ненависті проти українців — це на 30% більше, ніж торік.

Реакція влади та наслідки для українців

Уряд Польщі створив 50 спеціалізованих прокурорських груп для розслідування злочинів на ґрунті ненависті. З лютого по червень до суду було передано 283 справи, у понад 80% із яких потерпілими були українці (у 2014 році цей показник становив лише 4%, у 2023-му — 74%).

Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що нападники відчувають політичний захист з боку націоналістів, і закликав президента не мовчати. Католицька церква Польщі також закликала до стриманості. Водночас уряд посилив правила перебування та доступу до виплат для українців, а також застосовує жорстку політику депортації навіть за незначні порушення.

Посол України в Польщі Василь Боднар вважає, що українське питання стало інструментом внутрішньої політичної боротьби. Він підкреслює, що стабілізації можна досягти лише через ефективну комунікацію між урядами, медіа та політиками обох країн.

Нагадаємо, у Варшаві нещодавно стався скандал через ксенофобське ставлення медиків до української дитини, на що гостро відреагувала польська анестезіологиня Юстина Лещук.