Президент Володимир Зеленський вже понад місяць не підписує укази про призначення нових суддів Вищого антикорупційного суду, від чого залежить отримання Україною близько 250 млн євро від Євросоюзу за програмою Ukraine Facility. Якщо рішення не буде ухвалене до середини вересня, ці кошти можуть бути втрачені безповоротно, повідомляє «Українська правда» з посиланням на моніторинг консорціуму RRR4U.

Відповідно до умов Ukraine Facility, Україна мала завершити призначення двадцяти суддів ВАКС ще до кінця першого кварталу 2025 року. Конкурс, який раніше зірвався через завищені критерії, нарешті завершено: Вища кваліфікаційна комісія суддів подала президенту подання на 17 кандидатів, ще по двох тривають процедури. За правилами програми навіть цього мало би вистачити для зарахування індикатора, однак без підпису глави держави гроші не надійдуть.

«Після певного терміну кошти, зарезервовані за Україною, “згорають”. Вони лишаються у бюджеті ЄС і списуються з планів щодо допомоги Україні», — йдеться у матеріалі.

Проблема із суддями ВАКС — лише одна з багатьох. Загалом Україна дедалі частіше не вкладається у строки виконання реформ, до яких прив’язані європейські транші. За даними RRR4U, наприкінці 2025 року невиконаними залишалися вісім зобов’язань на суму майже 2 млрд євро, а у 2026 році додалися ще нові індикатори та понад 8 млрд євро фінансування. Серед них — реформи держслужби, корпоративного управління, судова реформа, а також інвестиції в освіту, медицину та житло для ветеранів.

Ukraine Facility — це чотирирічна програма ЄС на 50 млрд євро, з яких 38 млрд передбачені як бюджетна підтримка за виконання конкретних реформ. Кожен індикатор має визначену «вартість» і термін. У разі затримки виконання Україна ризикує не лише втратити кошти, а й накопичити борг із реформ, які все одно доведеться впроваджувати для євроінтеграції, але вже без фінансової підтримки.

Причини затримок — не лише у діях президента. Частина реформ гальмується на рівні уряду, парламенту чи через складність погодження із західними партнерами. Водночас, як свідчить досвід, навіть коли всі формальні процедури завершені, останнє слово часто залишається за главою держави, і тут Україна вже не вперше ризикує втратити суттєві суми допомоги.