Парламентська асамблея Ради Європи 29 вересня ухвалила дві резолюції, які стосуються підтримки ветеранів, зокрема українських. Про це повідомила народна депутатка Леся Забуранна.

За її словами, ці рішення є не лише визнанням масштабності викликів для України, а й політичним кроком до спільної європейської відповідальності за підтримку людей, які захищали свободу. Перша резолюція — «До узгодженої політики щодо ветеранів у Європі» — була підготовлена самою Забуранною як доповідачкою. Друга — «Потреба системної підтримки українських військових, які стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій» — авторства польського сенатора Яна Філіпа Лібіцького.

«Це рішення про те, якою має бути Європа після війни: чи зможе вона забезпечити ветеранам гідність, підтримку й реальну участь у житті суспільства», — зазначила Забуранна.

В Україні, за словами депутатки, понад два мільйони ветеранів, і за кожною цифрою стоять люди з різним досвідом і потребами. Обидві резолюції спрямовані на створення системної підтримки та повноцінне повернення ветеранів до цивільного життя. ПАРЄ підтримала ідею європейської рамки узгодженої політики щодо ветеранів, яка передбачає, що держава не залишає людину сам на сам із наслідками служби. Допомога має бути цілісною: медична підтримка, реабілітація, освіта, перенавчання, працевлаштування та житло. Окремо підкреслено необхідність посиленої підтримки щонайменше протягом перших трьох років після завершення служби.

У резолюціях міститься заклик до міжнародних партнерів долучитися ресурсами. Зокрема, Міністерство у справах ветеранів України разом із Канадою, першим донором, має створити міжнародний багатодонорський фонд для підтримки українських ветеранів і їхніх родин. За окремою поправкою Забуранної до резолюції Лібіцького, у документі прямо закріплено заклик до держав долучитися до цього фонду.

Окремо вказано, що за наслідки агресії має платити агресор. Витрати на реабілітацію та протезування українців, які постраждали від російської війни, не повинні лягати лише на український бюджет і суспільства країн-партнерів. Відповідальність за заподіяну шкоду несе Росія, і ресурси на довгострокову підтримку ветеранів мають залучатися, зокрема, за рахунок заморожених російських активів.

Забуранна наголосила, що Україна не лише потребує підтримки, а й формує досвід, важливий для всієї Європи. У резолюції Україну визнано одним із лідерів у розвитку ветеранської політики. ПАРЄ закликає посилити допомогу українській системі ветеранської підтримки, а також рекомендує Комітету міністрів Ради Європи посилити експертну присутність Організації в Україні.

Європа, за словами депутатки, має найбільшу кількість ветеранів із часів Другої світової війни, і ця спільнота зростатиме. Відкладати рішення означає відкладати підтримку людей, які вже сьогодні її потребують. Резолюція задає напрям для формування спільного стандарту підтримки ветеранів у Європі.

Наступним кроком, як зазначає Забуранна, має стати перетворення рішень ПАРЄ на конкретні програми та ресурси. Йдеться про лікування, протезування й реабілітацію в медичних закладах країн-партнерів, навчання українських фахівців, доступ до допомоги для ветеранів за кордоном, підтримку розмінування та допомогу постраждалим від мін. Резолюція створює політичну основу для вимоги практичних рішень від держав і міжнародних партнерів.

Депутатка подякувала всім, хто долучився до цієї роботи, зокрема команді Постійного представництва України при Раді Європи, Міністерству у справах ветеранів, постійній делегації України в ПАРЄ, громадським організаціям та ветеранським ініціативам.