Навідник-оператор 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Арсен Деркач, позивний «Тайкус», загинув 28 червня 2025 року під час бойового завдання поблизу Щербинівки на Донеччині.

Арсен народився 11 липня 2006 року у селі Сопів Коломийського району Івано-Франківщини. Дитинство провів у місті Коломия, де навчався у Ліцеї №1 імені Василя Стефаника. Хлопець вирізнявся допитливістю та відповідальністю. У 2023 році він вступив до Національного університету «Острозька академія» на спеціальність «Національна безпека».

Щойно йому виповнилося 18 років, Арсен обрав військову службу замість студентського життя у період повномасштабної російсько-української війни. Після зимової сесії другого курсу він підписав контракт із Збройними Силами України. Незважаючи на юний вік, став навідником-оператором у 6-му батальйоні 12-ї бригади спецпризначення «Азов», де разом із досвідченими побратимами мужньо тримав оборону на сході країни.

Позивний «Тайкус» Арсен отримав на честь вигаданого персонажа з науково-фантастичного всесвіту відомої комп’ютерної гри. Реальність війни навчила його військовій справі та витривалості, але життя юнака обірвалося на полі бою на Донеччині.

У день свого 19-річчя, 11 липня 2025 року, Арсена провели в останню путь у рідному селі Сопів, а наступного дня – у Коломиї. Чин похорону відбувся у Катедральному соборі Преображення Христового, а поховали героя на Алеї слави у Коломиї.

Про це повідомляє Печеніжинська об’єднана територіальна громада, яка відзначила, що Арсен був «розумним, глибоким, щирим, дисциплінованим» і «не міг сидіти у навчальних аудиторіях, коли Україна горіла в огні». «Обрав не комфорт, а фронт. Загинув на Донеччині на полі бою. Там, де земля вже стільки разів бачила смерть, але щоразу болить наче вперше», – йдеться у повідомленні.

У Коломиї наприкінці 2024 року на фасаді ліцею, де навчався Арсен, відкрили меморіальну дошку на його честь. Міський голова Богдан Станіславський зазначив: «Вшановуємо зовсім юного хлопця, чия щира усмішка та привітність назавжди закарбувалися в пам'яті тих, хто його знав. Арсен віддав за Україну найдорожче – своє майбутнє. Ця меморіальна дошка щодня нагадуватиме учням та вчителям про ціну нашого спокою. Вічна слава Герою».

У захисника залишилися батьки, брат, бабуся та дідусь. Вічна пам’ять і слава добровольцю Арсену Деркачу.