Росія опинилася в умовах гострої паливної кризи після серії атак України на російські нафтопереробні заводи та енергетичну інфраструктуру, повідомляє Forbes. Це призвело до довгих черг на АЗС, економічного сповільнення та запровадження нормування пального в окремих регіонах РФ.
За інформацією видання, наслідки цієї кризи відчули й за межами Росії — зокрема, у США зросли ціни на дизельне паливо. Це стало приводом для президента Дональда Трампа публічно закликати Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах, що, за оцінкою Forbes, стало новою точкою напруги у відносинах між Вашингтоном і Києвом.
Заклики до енергетичного перемир'я
У статті зазначається, що Трамп також звернувся до Росії із закликом припинити атаки на енергетичну інфраструктуру України. 14 вересня він заявив у соцмережах, що Київ і Москва нібито домовилися про взаємне припинення ударів по енергетичних об'єктах. Українські чиновники спростували наявність такої угоди, а президент Володимир Зеленський заявив, що "не впевнений", чи дотримається її Росія.
Forbes наголошує, що енергетичний фронт давно є ключовим у війні: Росія систематично намагається знищити енергетичну інфраструктуру України та використовує енергоресурси як інструмент тиску на Європу. Зі стратегічної точки зору, РФ прагне зупинити промисловість і сільське господарство України та деморалізувати населення.
Атаки на інфраструктуру та наслідки
Атаки на об'єкти передачі й розподілу електроенергії обмежують можливість постачання струму від діючих електростанцій до споживачів, а також ускладнюють роботу українських АЕС. Росія цілеспрямовано підриває енергосистему України, збільшуючи економічний тиск на Київ.
Водночас Україна змінила тактику: від ударів по портам і терміналам перейшла до системних атак на нафтопереробні заводи РФ, що завдає довготривалих збитків і позбавляє Кремль важливих доходів. За оцінкою Forbes, така стратегія не знаходила підтримки у США та ЄС через побоювання зростання цін і інфляції.
"Будівництво такої інфраструктури вимагає значного часу, а замінити її не так просто. Деяке обладнання можна придбати лише в Китаї, оскільки західні постачальники дотримуються санкцій", — йдеться у статті Forbes.
Прогнози для російської нафти та реакція ринку
Вплив атак відчутний: Росія знизила прогноз видобутку нафти на 2026 рік до 494,2 млн тонн — це найнижчий рівень за 17 років. Прогнози на 2026–2029 роки також скориговано вниз. При цьому знищення нафтопереробних потужностей має серйозніші наслідки, ніж показують офіційні дані.
Попри скорочення видобутку, ситуація на світовому ринку (зокрема, через війни на Близькому Сході) принесла Росії додаткові прибутки. Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що у 2027 році попит на нафту зросте, а пропозиція скоротиться.
У відповідь на кризу Росія обмежила експорт пального та почала імпортувати його з Білорусі, Казахстану й Індії. З наближенням зими енергетичне протистояння між Україною та РФ може лише посилитися: Україна захищає та відновлює критичну інфраструктуру, а Росія намагається забезпечити власний ринок і відновити роботу НПЗ.
Переговори щодо енергетичного перемир'я
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія підтримує ідею енергетичного перемир'я, запропоновану Трампом, але водночас закликав Захід скасувати санкції. За даними Financial Times, питання про припинення ударів по енергетичних об'єктах обговорювалося на переговорах між США, Україною та Росією, однак Москва не виявляє до цього інтересу. За словами джерел, Володимир Путін не хоче домовлятися до зими, сподіваючись посилити тиск на Київ через атаки на енергетичну інфраструктуру.