В Україні запроваджено автоматизований обмін даними між податковою службою та іншими країнами, що дозволяє отримувати інформацію про доходи та активи українців за кордоном. Проте це не означає автоматичний запуск перевірок, а лише дає змогу податковій зіставляти наявні дані.

За словами експертів, обмін інформацією відбувається лише щодо тих осіб, яких визначено податковими резидентами України. Якщо людина фактично проживає за кордоном, має документи на проживання і роботу в іншій країні, наприклад у Польщі або Німеччині, то вона визнається резидентом цієї країни, і інформація про неї в рамках обміну не передається Україні. Водночас, якщо людина живе в Україні, але має активи за кордоном і вважається податковим резидентом України, податкова отримає відповідні дані.

Обмін не запускає автоматичних перевірок, але якщо з інформації стане відомо про незадекларовані доходи, наприклад від здачі нерухомості за кордоном, податкова може надіслати запит з проханням пояснити ситуацію або задекларувати доходи. У такому разі можливі два варіанти: добровільне декларування або оскарження податкового статусу.

Щодо визначення податкового резидентства, податкова служба також використовує дані про перетин кордону. Якщо людина часто повертається в Україну, має житло, бізнес або роботу тут, це свідчить про тісніший зв’язок із країною. Натомість проживання сім’ї за кордоном і постійна робота там можуть свідчити про інший центр життєвих інтересів. Важливо розуміти, що оформлення постійного місця проживання за кордоном є офіційним кроком для зміни резидентства.

Щодо бізнесу, факт підписання документів за кордоном не є автоматичним доказом управління компанією з-за кордону. Визначення центру життєвих інтересів бізнесмена враховує комплекс обставин, зокрема ведення переговорів, управління бізнесом і місце проживання. Кожна ситуація розглядається індивідуально.

Експерти радять уважно ставитися до свого податкового статусу, особливо тим, хто має активи або працює за кордоном, і готуватися до можливих спорів з податковою, ніби справа може дійти до суду. Водночас у законодавстві передбачені механізми захисту від зловживань і помилкових претензій, а деякі країни поки не готові обмінюватися даними з Україною через питання захисту інформації.

Джерело інформації — експертні коментарі, наведені на rbc.ua.