Оприлюднення НАБУ та САП матеріалів операції «Карфаген», що стосуються викриття злочинної організації в Офісі Генерального прокурора, спричинило активну дискусію серед українських підприємців та колишніх керівників державних компаній. За версією слідства, посадовці центрального апарату прокуратури забезпечували захист шахрайських кол-центрів і легалізовували тіньові доходи, повідомляє delo.ua з посиланням на публікації бізнесменів у Facebook.

Володимир Поперешнюк, співзасновник NOVA («Нова пошта»), вважає, що оприлюднені записи — це не випадкова помилка, а системна практика збагачення через політичну владу. Він переконаний, що боротьба з корупцією має полягати не у заміні людей, а у скороченні кількості чиновників, радикальній дерегуляції та приватизації: «Не замінити поганих на хороших, а ліквідувати самі посади: менше чиновників, менше міністерств, радикально менше повноважень».

Олександр Деркач, співзасновник банку «Аваль» і холдингу «Молочний альянс», наголошує, що йдеться не лише про економічні проблеми, а про чистий кримінал, який неможливо подолати лише скороченням чиновників чи дерегуляцією. На його думку, корупційні схеми підтримує «повністю прогнила правоохоронна система у зв'язці з топчиновниками».

Владислав Смірнов, аналітик ЕАЦ «Медичний Конструктор», підкреслює, що справа «Карфаген» демонструє явище захоплення держави (state capture), коли державна функція стає частиною комерційної послуги для тиску на конкурентів і контролю нелегального ринку. Він звертає увагу, що у низці операцій НАБУ повторюються ті самі інструменти: держбанки, реєстри, прокуратура. Смірнов ставить питання до архітекторів централізованої влади: якщо президент не знав про це, то що ж контролювала президентська система; якщо знав — питання ще серйозніше.

«Сейфи з кешем і плівки — це не збій політичної системи. Це і є сама система збагачення політичним засобом, і вона працює саме так», — зазначив Володимир Поперешнюк.

Колишній очільник НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв вважає, що корупцію підживлює безкарність посадовців попередніх політичних епох, які залишаються при владі. Він стверджує, що конкурси не допомагають, оскільки комісії навчилися обходити правила, а професіонали не йдуть у таку систему. На його думку, зміни можливі лише за наявності реальної волі згори, якої наразі не видно.

Світлана Панаіотіді, колишня заступниця міністра економіки, бачить у проблемі глибокі соціальні корені — втрату поваги до чесної праці та культ швидкого успіху серед молоді. Вона вважає, що масове залучення молодих людей до шахрайських кол-центрів — наслідок занепаду культури та освіти.

Володимир Кудрицький, ексголова правління НЕК «Укренерго», звертає увагу на парадокс: публічна боротьба з нелегальними кол-центрами призвела до викриття корупції саме серед керівництва прокуратури. Він вважає, що це результат негативної селекції у владі, коли призначають найбільш лояльних і корумпованих.

Що відомо про операцію «Карфаген»

4 вересня НАБУ повідомило про спецоперацію щодо викриття злочинної організації, очолюваної співробітником Офісу генпрокурора. За даними слідства, один із керівників структурних підрозділів ОГП, Сергій Кропива, створив і очолив цю організацію в середині 2025 року. Учасники схеми отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували майно на десятки мільйонів гривень.

Підозри у справі отримали п’ятеро осіб. НАБУ і САП провели обшуки у генерального прокурора Руслана Кравченка, його заступниці Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера. Генпрокурор Кравченко заперечив свою причетність до прикриття незаконних кол-центрів та легалізації коштів, а також прокоментував походження свого майна і витрати родини.