Україна має 32 мільйони гектарів сільськогосподарських земель, з яких 26 мільйонів уже обробляються, що перевищує площі сільгоспугідь Франції, Іспанії чи Польщі, повідомляє Eu neighbours east. Це створює унікальний виклик у контексті можливого вступу України до Європейського Союзу.

Переговори щодо аграрного сектору в процесі євроінтеграції виявляються одними з найскладніших. Навіть без офіційного членства Україна вже зіткнулася з обмеженнями імпорту своєї продукції з боку Польщі, Угорщини та Словаччини через побоювання конкуренції. Частина українських фермерів не заперечує проти вступу до ЄС за умови дотримання однакових правил для всіх учасників.

Можливе приєднання України до ЄС може спричинити масштабну реформу Спільної аграрної політики (САП). Раніше подібні зміни відбувалися перед розширенням Союзу у 2004–2007 роках. Якщо до ЄС увійдуть Україна, Молдова та країни Західних Балкан, площа сільськогосподарських земель у Союзі збільшиться приблизно на 28%. Експерти наголошують, що Україна успадкувала від СРСР систему землеволодіння та ведення аграрного бізнесу, яка суттєво відрізняється від європейських стандартів. Через це можливі два варіанти: або Україна отримає особливі умови вступу без повного доступу до всіх механізмів підтримки, або ЄС проведе глибоку реформу САП із новими механізмами захисту ринку.

Євросоюз розглядає кілька варіантів вирішення ситуації: збільшення бюджету САП, скорочення виплат нинішнім країнам-членам або створення окремої моделі підтримки для України. Особливу увагу викликає структура українського аграрного сектору, де домінують великі господарства. Середній розмір української ферми становить 649 гектарів, тоді як у Франції — 60–70 гектарів, а в Польщі — 11–12 гектарів. Великі агрохолдинги часто самостійно вирощують, переробляють і продають продукцію, що потребує оцінки їхньої діяльності за правилами конкуренції ЄС.

Вступ України до ЄС відкриває й великі можливості для Союзу. На тлі війни Росії проти України, конфлікту на Близькому Сході та зростання напруженості з Китаєм продовольча безпека набула геополітичного значення. Приєднання України може зробити ЄС одним із найбільших виробників і експортерів аграрної продукції у світі, зміцнивши продовольчу незалежність.

Водночас Україна зіткнеться з високими вимогами європейського ринку щодо якості продукції, стабільності поставок, простежуваності виробництва та екологічних стандартів. Одним із головних ризиків є те, що без перехідних періодів і фінансової підтримки малі та середні господарства можуть не витримати додаткових витрат. Нові екологічні норми, обмеження на використання добрив і засобів захисту рослин, а також правила зі скорочення викидів підвищують вартість виробництва.

В Україні вже триває підготовка до європейських стандартів ведення аграрного бізнесу. За словами колишнього віцепрем’єр-міністра Тараса Качки, країна працює над новим аграрним законодавством, створює систему стратегічного планування, платіжне агентство та цифрові інструменти, необхідні для роботи за правилами ЄС. Експерти вважають, що європейська інтеграція є найкращою можливістю для модернізації українського сільського господарства.