30 липня 2026 року в Україні набуде чинності новий Закон «Про факторинг», який уперше комплексно регулюватиме факторингову діяльність. Він визначає основні поняття, права та обов’язки учасників, а також встановлює єдині правила проведення факторингових операцій.
До цього часу факторинг регулювався розрізненими нормами Цивільного кодексу України та нормативними актами Національного банку. Тепер же цей вид фінансових послуг отримує окремий законодавчий акт, що суттєво змінює підхід до його регулювання, повідомляє obozrevatel.com.
Однією з ключових новацій є чітке розмежування факторингу та простих уступок права вимоги. Закон визначає факторинг як фінансування клієнта під уступку права грошового вимоги. Якщо ж операція не передбачає фінансування, вона не вважається факторингом і регулюється загальними положеннями Цивільного кодексу. Це означає, що не кожна угода з уступки права вимоги автоматично підпадає під нові правила.
Наприклад, продаж дебіторської заборгованості між підприємствами за зниженою ціною без фінансування не є факторингом і не потребує ліцензії Національного банку. Водночас професійна діяльність із надання фінансування під уступку права вимоги підпадає під регулювання нового Закону. Також із сфери факторингу виключено уступки прав вимоги за договорами позики або кредиту.
Закон остаточно відокремлює факторинг від споживчого кредитування: фактор не зможе купувати права вимоги за договорами споживчих кредитів. Основними клієнтами факторингових компаній залишаються юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
Національний банк уже роз’яснив порядок переходу на нові правила. Фінансові компанії матимуть місяць після набрання чинності Законом, щоб повідомити про намір продовжувати факторингову діяльність. Якщо цього не станеться, відповідне право буде автоматично вилучено з ліцензії.
Для портфелів із правами вимоги за споживчими кредитами передбачено шестимісячний перехідний період для приведення діяльності у відповідність із новим законодавством або передачі таких портфелів іншим учасникам ринку.
Закон також посилює захист боржників: новий кредитор, який не має права на надання відповідної фінансової послуги, не зможе збільшувати суму боргу за рахунок нарахування нових відсотків, штрафів чи комісій після переходу права вимоги.
Важливо, що більшість спеціальних норм про факторинг вилучаються з Цивільного кодексу і переносяться до нового Закону. Це змушує фінансові компанії переглянути типові договори та внутрішні процедури.
Фінансовим компаніям рекомендують уже зараз проаналізувати бізнес-модель, визначитися з подальшим напрямом діяльності, перевірити структуру портфеля, особливо наявність прав вимоги за споживчими кредитами, та підготуватися до офіційного повідомлення Національного банку.
Новий Закон «Про факторинг» змінює правову природу факторингових операцій і встановлює чіткі межі між факторингом і споживчим кредитуванням, що вплине на роботу фінансових компаній після 30 липня 2026 року.