Тарас Качка, новопризначений посол України при Європейському Союзі, прибув до Брюсселя трохи раніше початку своєї офіційної каденції, щоб запевнити європейських партнерів у готовності Києва продовжувати реформи та наголосити, що членство України в ЄС відповідає інтересам усіх сторін. Про це повідомляє Kyiv Independent.

Качка офіційно приступить до виконання обов’язків у вересні, але вже 2 вересня виступив на щорічній конференції аналітичного центру Bruegel, де говорив про шлях України до членства в ЄС і необхідність подальшої фінансової підтримки. Він підкреслив, що з моменту відкриття так званих кластерів розширення у червні 2026 року всі уряди серйозно замислюються над готовністю України та чутливими питаннями реформ.

Перші два кластери — верховенство права та зовнішні відносини — були відкриті під керівництвом Качки, коли він обіймав посаду віцепрем’єра з питань євроінтеграції. У липні внаслідок кадрових змін президент Володимир Зеленський оголосив, що Качка змінить посаду з тодішнім послом при ЄС Всеволодом Ченцовим.

У грудні 2025 року Качка разом із єврокомісаром з питань розширення Мартою Кос підписав лист із переліком десяти найнагальніших реформ у сфері верховенства права, які Україна має виконати до кінця 2026 року. Також він координував із Єврокомісією умови отримання кожного траншу з пакету фінансової допомоги ЄС на 90 млрд євро, остаточно погодженого у квітні.

Затримки реформ і ризики для фінансування

Однак більшість цих реформ досі не впроваджені: Верховна Рада у серпні заблокувала закони щодо верховенства права, а 1 вересня — фінансові реформи. За даними Kyiv Independent, це може коштувати Україні до 2,1 млрд євро та 3,7 млрд євро відповідно.

На цьому тлі Володимир Зеленський закликав ЄС вже цього року надати частину траншів, запланованих на 2027-й. Качка наголосив, що навіть в умовах війни Україна зберігає плюралізм у медіа, можливість протестів і просуває окремі реформи. Він відзначив, що парламентарі вже ухвалили антикорупційні закони, внаслідок чого 40 депутатів були засуджені або притягнуті до відповідальності антикорупційними органами.

«Війна не означає, що всі ці цінності скасовуються», — заявив Тарас Качка.

Водночас Качка підкреслив, що серйозно ставиться до зауважень європейських партнерів: «Голоси та питання країн-членів і різних стейкхолдерів — це не просто 'бла-бла-бла'. Я поважаю всі ці речі, бо масштаб нашої спільної справи зі стримування Росії вимагає величезної довіри між усіма нами. Верховенство права, антикорупція — це справжній фундамент цієї довіри».

Фінансова підтримка та очікування від партнерів

Качка високо оцінив архітектуру кредиту ЄС на 90 млрд євро, назвавши його унікальним прикладом спільного запозичення для потреб третьої країни. Водночас він пояснив, що заклик Зеленського до виплати частини траншів раніше пов’язаний із невиконанням обіцянок іншими партнерами. Зокрема, Велика Британія вирішила долучитися до фінансування саме цього кредиту, а не надати додаткові кошти понад 90 млрд євро.

Качка висловив оптимізм щодо участі Великої Британії, Канади та Японії, але зазначив, що без їхньої допомоги «було б природно просити ЄС про певне авансування» траншів. Проте, якщо виплати будуть здійснені раніше, існує ризик, що вимоги щодо реформ втратять свою силу через швидке надання коштів.

Саме цим можна пояснити заяву Зеленського від 1 вересня про намір провести 44 реформи до 1 листопада, щоб країни ЄС могли перевірити прогрес, а не покладатися лише на слова українських посадовців. «Ми розуміємо, що потрібно продовжувати інвестувати у верховенство права попри всі виклики», — підсумував Качка.