Бельгія рішуче відкинула чергову спробу використати заморожені активи Центрального банку Росії для додаткової підтримки України. Про це стало відомо після неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, де питання знову підняли Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща, які минулого тижня надіслали спільного листа з відповідною ініціативою. Балтійські країни також підтримали цю ідею.

Європейський Союз наразі утримує близько 210 мільярдів євро російських активів, основна частина яких зберігається у депозитарії Euroclear у Брюсселі. Однак, як заявив міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево, дискусія серед колег «не викликала особливого ентузіазму чи бажання рухатися вперед». Він підкреслив, що позиція Бельгії залишається незмінною вже рік: «Причини нашої опозиції нікуди не зникли».

«Використання цих активів через процедуру, що фактично є конфіскацією, несе дуже серйозні ризики», — наголосив Прево у коментарі Euronews після переговорів в Ірландії.

Бельгія й раніше виступала проти пропозиції Єврокомісії спрямувати ці кошти на безвідсоткову кредитну лінію для України. Країна вимагала повного розподілу ризиків і необмежених гарантій, щоб убезпечити себе від можливої жорсткої відповіді Росії, а також попереджала про фінансові та репутаційні загрози для всієї єврозони. У грудні лідери ЄС відмовилися від цієї ідеї, обравши замість неї спільний борг для фінансування кредиту на 90 мільярдів євро. Приблизно в той же час Центральний банк Росії подав до суду на Euroclear.

Передумови та позиції

Бельгія наполягає, що суверенні активи Росії мають залишатися недоторканими до початку мирних переговорів, щоб зберегти дипломатичний вплив ЄС. «Раніше існувала широка згода, що краще тримати ці суми замороженими, поки Росія не компенсує Україні всі завдані збитки», — зазначив Прево.

Поновлення дискусії відбулося на тлі сумнівів, чи вистачить кредиту ЄС на 90 мільярдів євро до кінця 2027 року, як планувалося. У спільному листі Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща попередили, що цієї суми недостатньо через постійне загострення з боку Росії. Вони підкреслили, що «вартість війни зростає з кожним днем, оскільки атаки Росії не припиняються».

Росія активізувала масовані атаки дронами, щоб порушити економічну діяльність України, а також посилила удари по Чорному морю, намагаючись заблокувати експорт зерна. У цих умовах Київ звернувся до союзників із проханням покрити дефіцит у 23 мільярди євро для Міністерства оборони, зокрема на зарплати та закупівлю озброєння. Як один із варіантів, Україна запропонувала ЄС виплатити частину з 45 мільярдів євро, передбачених на наступний рік, авансом, що скоротить доступні кошти у 2027 році. Єврокомісія офіційно цю пропозицію ще не отримувала.

Реакції та подальші кроки

На тлі фінансових труднощів знову активізувалися прихильники використання російських активів. Вони вважають, що це дозволить ЄС отримати значний фінансовий ресурс без додаткового навантаження на бюджети країн-членів. Україна також підтримує цю ідею. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив: «Це справедливий підхід для початку серйозної дискусії про використання заморожених активів».

Водночас міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні, чия країна торік підтримала Бельгію, наголосив на необхідності юридичного обґрунтування: «Ми не проти в принципі, але маємо переконатися, що для цього є правова підстава».

У Єврокомісії уважно стежать за перебігом дискусій, але не поспішають із новими пропозиціями без гарантії успіху, адже країни ЄС вже ведуть складні переговори щодо наступного бюджету.

Прево підсумував: «Громадська думка втомлюється від цієї підтримки, але вона потрібна як ніколи. Безпекова перспектива для Європи на найближчі роки залишається похмурою. Міжнародна солідарність з Україною зараз необхідна як ніколи».