Двоє економістів — Роберт Е. Голл і Майкл Вудфорд — стали лауреатами Нобелівської премії з економіки 2026 року за внесок у розуміння того, як очікування людей і бізнесу впливають на виробництво, інфляцію та ефективність економічної політики. Про це оголосила Шведська королівська академія наук, присудивши їм Премію Банку Швеції з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля «за мікроекономічні основи макроекономічної стабілізації».

Дослідження лауреатів зосереджені на тому, як уряд і центральний банк можуть стабілізувати економіку, враховуючи реакції людей на державну політику. Вони розвинули ідею раціональних очікувань, започатковану Робертом Лукасом, яка стверджує, що економічні агенти — люди та фірми — приймають рішення, орієнтуючись не лише на минулий досвід, а й на свої прогнози щодо майбутнього.

«Як уряд і центральний банк можуть стабілізувати економіку з урахуванням того, як люди реагують на державну політику?»

Голл довів, що зміни у споживанні неможливо передбачити, оскільки вони залежать від нової, непередбачуваної інформації. Вудфорд поєднав ідеї раціональних очікувань із затримками у зміні цін і зарплат, створивши теоретичну базу нових кейнсіанських моделей. Сучасна макроекономіка використовує ці моделі для аналізу та прогнозування наслідків економічних рішень.

У статті наводяться приклади впливу очікувань на економіку України. Зокрема, у 2026 році після російських атак на склади в Києві виник дефіцит продуктів у супермаркетах, хоча виробництво не постраждало — люди скуповували товари, очікуючи подорожчання. Подібна ситуація була із сіллю у 2022 році після зупинки «Артемсолі», коли попит і ціни різко зросли через панічні настрої. Також у березні 2026 року ціни на пальне піднялися на тлі війни США з Іраном, хоча реального дефіциту ще не було — продавці діяли на випередження, очікуючи подорожчання нафти.

Для України ці ідеї мають практичне значення: з 2015 року Національний банк перейшов до інфляційного таргетування, враховуючи очікування бізнесу й домогосподарств щодо інфляції. Комунікація центрального банку стала важливою складовою політики, оскільки дозволяє впливати на очікування економічних агентів і зменшувати невизначеність на ринку.