Старший сержант, аеророзвідник «Mahno Group» Ігор Погребенник (позивний «Нацик») загинув 26 лютого 2025 року під час авіаційного удару російським КАБом по Гуляйполю. Після його загибелі Івано-Франківська обласна рада звернулася до Президента України та Головнокомандувача ЗСУ з клопотанням про присвоєння йому звання Героя України (посмертно).

Ігор Погребенник народився в селі Рожнів на Прикарпатті. З дитинства вирізнявся принциповістю, захищав слабших, мав схильність до математики та футболу. Після закінчення ліцею вступив до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, але вирішив набратися життєвого досвіду у Національній гвардії України. З початком АТО захищав Донецьк і Маріуполь, а з початком повномасштабної війни добровільно пішов до тероборони, попри відмови та вмовляння рідних виїхати за кордон.

У складі 102-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Ігор командував взводом безпілотних авіаційних комплексів. З 2023 року разом із побратимами створив «Mahno Group», яка займалася аеророзвідкою, ремонтом і виготовленням дронів, а також розробкою спеціальних систем скидів. На Гуляйпільському напрямку група стала «очима» для піхоти, працюючи на найнебезпечніших ділянках фронту.

«Слова „Ніколи не здавайся!“ були його гаслом в житті», — розповідає мати Ігоря, пані Галина.

Під час авіаудару по позиції групи разом з Ігорем загинули ще троє побратимів, доля ще двох залишилась невідомою. Тіло Ігоря впізнали за татуюванням з написом англійською «Never give up!». Йому було 31 рік.

За особисту відвагу, професіоналізм та самовідданість Ігор Погребенник був нагороджений орденом «За вірність присязі», медалями «За оборону Гуляйполя» (2024 рік і посмертно), «За відвагу», «За хоробрість у бою», «За мужність і відвагу», відзнакою «Незламним героям Російсько-української війни», почесним нагрудним знаком «Розвідник» та нагрудним знаком командира 102-ї окремої бригади ТрО.

25 вересня 2026 року Івано-Франківська обласна рада ухвалила рішення звернутися до Президента України Володимира Зеленського та Головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого з проханням присвоїти Ігорю Погребеннику звання Героя України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка». У зверненні облради зазначено: «Його відвага, самопожертва, високий рівень військової підготовки та незламне прагнення до Перемоги гідні найвищого державного визнання».

У Ігоря залишилися мати, вітчим, наречена та інші родичі. Декілька пілотів із «Mahno Group» приєдналися до підрозділу «Птахи Мадяра», щоб продовжити справу загиблих побратимів. Родичі створили групу «Мами «Mahno Group» для взаємної підтримки та збереження пам’яті про синів.