Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій (НКЕК), пропонує запровадити регуляторний збір з операторів і провайдерів, подаючи це як спосіб розвантажити державний бюджет. Ініціатива передбачає, що замість фінансування з бюджету регулятор отримуватиме кошти безпосередньо від бізнесу.

За даними, у 2026 році бюджет передбачив для НКЕК фінансування у розмірі 238,1 млн грн, хоча сама Комісія просила майже 330 млн грн. На 2027 рік НКЕК пропонує збільшити фінансування до 401,1 млн грн — це на 163 млн грн більше за нинішній бюджет. Тож заявлена мета економії державних коштів не відповідає реальності, адже витрати регулятора зростають.

Регуляторний збір фактично ляже на операторів і провайдерів, які нині інвестують у будівництво мереж, відновлення зв’язку після обстрілів, забезпечення інтернетом прифронтових районів, а також у резервне живлення і захист інфраструктури. Вилучені понад 400 млн грн з їхніх обігових коштів зменшать можливості розвитку галузі.

Це призведе до зниження прибутку підприємств і, відповідно, податкових надходжень. За ставкою 18% податку на прибуток бюджет може втратити понад 72 млн грн. Крім того, менші інвестиції означають зменшення ПДВ, ПДФО та інших податків, що може спричинити прямі втрати бюджету понад 78 млн грн.

Вилучення таких коштів позначиться не лише на телеком-операторах, а й на суміжних галузях — виробниках кабелю, будівельних і монтажних компаніях, логістичних підприємствах, постачальниках обладнання. Загальне скорочення економічної активності може перевищити 1 млрд грн, що додатково знизить податкові надходження.

НКЕК не називає цю ініціативу новим податком, але за своєю суттю регуляторний збір є додатковим фінансовим тиском на бізнес, що зменшує ресурси для розвитку і не спрямовується на оборону чи соціальні потреби. В умовах війни держава має стимулювати інвестиції у критичну інфраструктуру, а не створювати механізми, які гальмують розвиток і зменшують податкові надходження.

Ініціатива НКЕК фактично пропонує модель, яка збільшує витрати чиновницького апарату за рахунок бізнесу, що може завдати більшої шкоди економіці, ніж користі від так званої «економії бюджету».