Світова система морської безпеки переживає глибокий кризис через загострення напруженості навколо Ормузької протоки, що є лише одним із проявів ширшого процесу, який охопив кілька морських акваторій.
Оглядач Саймон Тісдалл у колонці для The Guardian стверджує, що політика США щодо Ормузької протоки дедалі більше спрямована на захист власних економічних інтересів, а не міжнародного порядку. Він наголошує, що принцип свободи мореплавання (mare liberum), який століттями лежав в основі міжнародного морського права, нині під загрозою. Зокрема, держсекретар США Марко Рубіо ще в червні заявляв, що жодна країна не має права стягувати плату за прохід міжнародною водною артерією.
Проте пізніше Дональд Трамп допускав введення таких зборів, а меморандум між США та Іраном фактично визнав право Тегерана та Омана отримувати прибуток від транзиту через протоку. За словами Тісдалла, ця суперечність свідчить про руйнування міжнародного консенсусу щодо свободи судноплавства.
Одним із найнебезпечніших наслідків є поява сучасних форм каперства, забороненого після Паризької декларації 1856 року. Йдеться про проксі-сили: хусити, підтримувані Іраном, атакують судноплавство біля Баб-ель-Мандебської протоки, формально не будучи державним флотом, але отримуючи зброю та підтримку від Тегерана.
Тісдалл також виділяє тенденцію використання цивільних суден у військово-політичних цілях. Зокрема, Росія застосовує «тіньовий флот» для гібридних операцій. Західні країни неодноразово повідомляли про підозри у картографуванні підводної інфраструктури та зборі розвідданих поблизу кабелів зв’язку в Балтійському та Північному морях.
Індо-Тихоокеанський регіон залишається ареною конфлікту через будівництво Китаєм штучних островів у Південно-Китайському морі та регулярні навчання поблизу Тайваню. Тривогу викликали нещодавні бойові стрільби китайського есмінця в винятковій економічній зоні Японії за участі російського військового корабля.
Європейський морський театр також загострюється: після втрат Чорноморського флоту Росія активізувала дії в Балтійському морі, Північній Атлантиці та Ла-Мані. За словами автора, пошкодження підводних кабелів і трубопроводів, а також інциденти з російськими кораблями біля Великої Британії свідчать про загострення протистояння між Росією та НАТО.
У відповідь на це багато держав нарощують військово-морські можливості: Великобританія модернізує ядерне стримування, Австралія розвиває програму атомних підводних човнів, а НАТО переглядає оборонні пріоритети. Тісдалл підкреслює, що світ повертається до системи, де вирішальну роль відіграє не міжнародне право, а сила держав, через що нинішній хаос дедалі більше нагадує не класичне піратство, а «неокаперство».
Боротьба за контроль над ключовими морськими шляхами загострилася останніми тижнями. Після нової ескалації між США та Іраном Вашингтон зосередився на забезпеченні свободи судноплавства через Ормузьку протоку, тоді як підтримувані Тегераном хусити відкрили новий фронт у Червоному морі, атакуючи нафтові танкери біля Баб-ель-Мандебської протоки.
Раніше «Фокус» повідомляв про масове обходження російським «тіньовим флотом» Ла-Маншу після низки затримань з боку британських і французьких властей. Також стало відомо, що в адміністрації Трампа висловили попередження Україні через скарги генерального директора Chevron Майка Вірта на українські атаки на танкери в Чорному морі.