Метеорит Гоба в Намібії, вага якого становить близько 60 тонн, не залишив після себе великого кратера, хоча впав на Землю близько 80 тисяч років тому. За даними ZME Science, це пояснюється унікальним поєднанням факторів, які значно уповільнили його падіння і зменшили руйнівний ефект.

Гоба — найбільший відомий природний шматок заліза на планеті. Він лежить на фермі поблизу Гроотфонтейна в Намібії і важить понад 60 тонн, хоча спочатку міг важити близько 66 тонн. Метеорит було випадково виявлено у 1920 році фермером Якобусом Херманусом Брітсом, коли плуг зупинився на металевій масі. Під невеликим шаром ґрунту знайшли масивну плиту, яка належить до рідкісного класу залізних метеоритів — атакситів, що містять високий вміст нікелю і не мають внутрішньої кристалічної структури.

За моделями атмосферного входу, початкова маса метеорита могла становити близько 500 тонн, але атмосфера зруйнувала майже 90% об’єму. Головними чинниками, що допомогли Гобі зберегтися, стали його міцний метал із високим вмістом нікелю, плоска плитоподібна форма, пологий кут входу в атмосферу та атмосферне гальмування. Плоска форма збільшила опір повітря, а пологий кут дозволив метеориту ковзати в атмосфері, що значно уповільнило його швидкість.

Після приземлення Гоба не утворив глибокого кратера, а лише втиснувся у поверхневий ґрунт на межі з карбонатним шаром. Радіоактивний аналіз нікелю-59 показує, що метеорит впав менше ніж 80 тисяч років тому. За цей час природна ерозія, вітер і сезонна вода засипали та цементували кратер, утворивши тверду кірку калькрету, через що сліди удару зникли.

Метеорит продовжує втрачати масу через хімічне вивітрювання та людський вплив. З 1920 року його вага зменшилася з приблизно 66 до 60 тонн через відколювання шматків відвідувачами. Один із незаконно відколотих фрагментів вагою 2,8 кг у 1968 році пізніше був проданий майже за 60 тисяч доларів. Гоба отримав правовий захист у 1955 році як національна пам’ятка, а у 1987 році став державною власністю, що дозволило облаштувати охоронну зону і візит-центр.

Історія Гоби змінює уявлення про падіння метеоритів. Вона демонструє, що не лише розмір, а й склад, форма, кут входу і атмосферні умови визначають наслідки зіткнення з Землею. Міцний залізний метеорит може уповільнитися в атмосфері і впасти з меншою швидкістю, не створюючи великих кратерів, на відміну від крихких астероїдів, які можуть вибухати в повітрі, як це було над Челябінськом у 2013 році.