Українська металургійна галузь опинилася у критичному стані через російські атаки на підприємства та нові торговельні обмеження з боку ЄС. Якщо Брюссель не перегляне квоти на українську сталь, нинішнє падіння виробництва може вплинути на доступ України до європейського ринку на наступні 5–10 років. Про це заявив керівник офісу генерального директора Групи «Метинвест» Олександр Водовиз в інтерв’ю польському порталу Strefa Biznesu.

За словами Водовиза, ситуація в галузі настільки складна, що вже постає питання про виживання української сталеливарної промисловості. Після серії російських атак такі великі підприємства, як «Запоріжсталь» і «Каметсталь», зазнали значних пошкоджень і зупинок. Водовиз наголосив, що металургійні підприємства неможливо просто зупинити на тривалий час, а потім без значних витрат повернути до роботи. Відновлення печей, енергетики та іншої інфраструктури вимагає складних і дорогих робіт.

Паралельно галузь стикається з обмеженнями на ключовому для неї європейському ринку: ЄС планує обмежити загальний імпорт сталі приблизно 18 млн тонн, розподіляючи цей обсяг між країнами за квотами. Для України передбачено близько 600 тис. тонн. У «Метинвесті» вважають таке розподілення несправедливим з огляду на умови, в яких працює українська промисловість. Водовиз підкреслив: «В Україні війна. Ми думаємо не про те, як конкурувати, а про те, як вижити».

Особливе занепокоєння викликає майбутній перегляд квот. За словами Водовиза, у грудні ЄС оцінюватиме обсяги українських поставок за попередні шість місяців і на цій основі визначатиме подальші умови. Через російські удари та зупинку підприємств український експорт у цей період буде нижчим, і використання таких показників як бази може зафіксувати занижені квоти на тривалий період — до 5–10 років.

Обмеження вже впливають не лише на українські підприємства. Наприклад, «Метинвест» придбав трубний завод у Румунії, який мав отримувати листовий прокат із «Запоріжсталі». Через квоти та проблеми з виробництвом в Україні завод працює з меншою завантаженістю і, за словами Водовиза, у разі дефіциту сировини може зупинитися.

Додатковим викликом є впровадження CBAM — європейського механізму вуглецевого регулювання. У «Метинвесті» вважають, що його застосування до українських підприємств має враховувати воєнні умови та відсутність доступу до програм декарбонізації, якими користуються виробники ЄС. Водовиз закликав розглянути тимчасовий спеціальний режим для України:

«Ми готові скорочувати викиди, але поки не маємо на це коштів».

Він також наголосив, що збереження української металургії відповідає інтересам самого Євросоюзу, оскільки галузь забезпечує робочі місця, податки та експортну виручку, а подальше скорочення збільшить потребу України у зовнішній фінансовій підтримці.

До повномасштабної війни металургія була одним із найбільших платників податків в Україні, а загальні бюджетні надходження від галузі та пов’язаних секторів становили близько 200 млрд грн. У «Метинвесті» закликали Брюссель при перегляді квот не орієнтуватися лише на нинішні обсяги виробництва, штучно зменшені російськими ударами, а врахувати історичні поставки та особливі умови воєнного часу.

Ключовим завданням для галузі Водовиз назвав збереження виробничої бази та доступу до ринку ЄС, оскільки без цього відновлення української металургії після війни буде значно складнішим.

За 2022–2025 роки «Метинвест» інвестував у розвиток підприємств 43,6 млрд грн і сплатив понад 82,2 млрд грн податків. З початку війни компанія спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, з яких 7,3 млрд грн — на потреби Сил оборони в межах ініціативи «Сталевий фронт».