На фронті військова техніка швидко демаскується, якщо її не закамуфлювати правильно. Майстер Сабір із благодійного фонду CRAF розповідає, що камуфляж – це не просто фарбування у зелений чи мультикам, а складний процес, який враховує особливості місцевості, сезонність і навіть текстуру покриття.
Перші спроби Сабіра були інтуїтивними, адже він прийшов із художнього середовища і не мав досвіду у військовому камуфляжі. З часом майстер разом із командою CRAF розробили власні патерни, які адаптують під різні регіони України. Наприклад, для Донецької області використовують зелені відтінки, а для Херсонщини – світліші, пісочні кольори, що відповідають місцевому рельєфу та ґрунту.
Камуфляж має враховувати сезонність: восени техніка темнішає, а влітку – світліша. Білий зимовий камуфляж майстри CRAF практично не застосовують через часті відсутність снігу, натомість використовують темні відтінки, що нагадують багнюку або змочений ґрунт. Важливо, щоб фарба була матовою, адже глянцеве покриття створює відблиски, які легко виявити з повітря чи землі.
За словами Сабіра, поверхня камуфляжу має бути шорсткою, щоб пил краще прилипав і створював додатковий природний шар маскування. Для цього фарбу наносять кількома шарами з розпиленням дрібних крапель, що імітують природні нерівності. Плями камуфляжу повторюють форми природних рельєфів, розмиваючи геометрію кузова. Майстер застерігає від рівномірних «килимових» малюнків і радить орієнтуватися на мультикам, який найближчий до природних форм.
Камуфляж – лише частина маскування. Навіть найкраще зафарбована техніка потребує додаткового приховування під сітками, гілками чи іншими природними матеріалами. Військові відзначають, що камуфляж суттєво пришвидшує процес маскування, даючи фору при приховуванні від дронів. "Камуфляж дає фору, бо буває, хвилин 20 треба провозитися, щоб її не було видно хоча б з найпростішої камери дрона, якщо машина раптом, наприклад, біла", – каже Сабір.