Саудівська Аравія та США 22 липня 2026 року підписали угоду про розвиток мирного атома, яка відкриває шлях до створення повноцінної атомної галузі в королівстві. Проте домовленість викликала занепокоєння через наміри Саудівської Аравії самостійно збагачувати уран, що може ускладнити регіональну безпеку.

Незважаючи на великі запаси нафти, Саудівська Аравія потребує додаткових джерел енергії через зростання населення, розвиток промисловості та збільшення споживання електроенергії, зокрема для опріснення води та кондиціонування. Атомні електростанції мають допомогти зменшити внутрішнє споживання нафти, зберегти її для експорту та підтримати економічну трансформацію в рамках програми Vision 2030. Саудити планують не лише будувати реактори, а й розвивати власний цикл виробництва ядерного палива.

Як пояснює директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, для Саудівської Аравії це важливий крок у диверсифікації економіки та зменшенні залежності від нафтової галузі. Водночас угода 123, підписана між США та Саудівською Аравією, дозволяє Ер-Ріяду збагачувати уран, що раніше було предметом жорстких переговорів і конфліктів, зокрема з Іраном. Американська сторона пішла на поступки, щоб зберегти вплив у регіоні та не втратити багатомільярдні контракти для своїх компаній.

Міністерство енергетики США називає серед основних цілей угоди розширення експорту, створення робочих місць та поглиблення стратегічного партнерства із Саудівською Аравією. Семиволос додає, що атомна електростанція – це довгостроковий проєкт, який створює взаємозалежність між країнами, адже реактори потребують постійного постачання палива, обслуговування та технічної підтримки.

Водночас угода не була повністю відокремлена від політичних вимог. США наполягали на нормалізації відносин Саудівської Аравії з Ізраїлем, однак у травні 2025 року адміністрація Трампа вирішила не пов’язувати ядерну співпрацю з Авраамовими угодами. Проте вже наступного дня Дональд Трамп заявив, що угода не набуде чинності, доки Саудівська Аравія не приєднається до цих угод, що створило додаткову невизначеність.

Щодо контролю за ядерною програмою, Саудівська Аравія перейшла до повної угоди про гарантії з МАГАТЕ, яка має перевіряти задекларовані матеріали та об’єкти, а також запобігати військовому використанню. Проте країна звільняється від «раптових» перевірок, що викликає занепокоєння у деяких союзників США. Семиволос зазначає, що порівнювати цю ситуацію з Іраном не варто, адже МАГАТЕ зберігає доступ до саудівських об’єктів.

Угода між США та Саудівською Аравією відкриває нову сторінку у регіональній ядерній політиці, де мирний атом поєднується з геополітичними торгами і складними дипломатичними компромісами.