Інститут сучасної війни при Вест-Пойнті опублікував матеріал, у якому старший офіцер та інструктор AH-64E Apache Джеймс Андреасен закликав армію США укласти ліцензійну угоду та впровадити українську систему управління боєм DELTA. На його думку, чотири роки бойового використання DELTA в умовах радіоелектронної боротьби, кібератак і масштабного протистояння — це досвід, якого не має жодна американська програма.
Андреасен описує роботу DELTA на прикладі: оператор переглядає 30 відеопотоків на панелі Vezha, штучний інтелект Avengers виявляє ймовірну техніку, людина підтверджує та класифікує ціль, а запис із координатами, часом, зображенням і джерелом одразу стає доступним усім авторизованим користувачам. Командир, який має відповідні повноваження, може миттєво приймати рішення щодо ураження цілі. «У системі DELTA різні люди одночасно бачать одну й ту саму ціль: поки розвідники спостерігають, аналітики уточнюють тип, фахівці з РЕБ додають свої дані, а командир і розрахунок вже оцінюють можливість ураження», — пояснює Андреасен.
Американська армія, за його словами, діє інакше: інформація проходить через кілька рівнів — від сенсора до штабу, де визначають пріоритети, потім призначають засіб ураження і лише після цього передають наказ. За цей час ціль може зникнути. Андреасен перелічує американські системи — ATAK, CPCE, AFATDS, Maven Smart System — і наголошує, що між ними немає достатньої інтеграції, тому дані про одну ціль доводиться переносити вручну, а частина підрозділів і союзників часто виключена з процесу через обмеження доступу до мережі.
«Армії слід негайно укласти ліцензійну угоду і домовитися про розгортання системи DELTA. Чотири роки використання у масштабних бойових діях дають досвід, якому не може позаздрити жодна вітчизняна програма. DELTA використовувалася підрозділами, які мають щодня досягати результату, а не готуватися до демонстрацій», — заявив Андреасен.
Окрему увагу він приділив архітектурі штучного інтелекту DELTA, яка складається з чотирьох рівнів: від допомоги у перекладі та написанні звітів до аналізу відеопотоків у реальному часі та систем захоплення цілі на фінальному етапі, коли РЕБ погіршує якість сигналу. Водночас досвідчені українські пілоти часто обирають ручне управління на завершальному етапі, оскільки це підвищує ймовірність ураження.
Андреасен також посилається на навчання Combined Resolve у Німеччині, де український взвод операторів БПЛА зупинив дію американської бронетанкової бригади. Він наголошує, що справа не у перевазі техніки, а в архітектурі: українські команди забезпечили постійну розвідку, спеціалізовані розрахунки РЕБ, ударні групи, використання DELTA та делегування повноважень. Американські ж сили бачили лише фрагменти бою, а інформація надходила надто повільно.
На завершення Андреасен підкреслює, що в США готують окремих операторів дронів, тоді як в Україні формують цілі екіпажі — пілот, спостерігач, аналітик, інженер, служба підтримки РЕБ, офіцер управління — які працюють як єдина система.