Україна після чергового перегляду програми співпраці з Міжнародним валютним фондом отримала новий транш, але разом із цим зобов’язалася впровадити низку податкових і тарифних змін. Меморандум між Україною та МВФ передбачає поступовий перехід до ринкових тарифів на енергоносії, перегляд спрощеної системи оподаткування, запровадження ПДВ для частини платників єдиного податку, а також оподаткування цифрових платформ і скасування пільг для дешевих міжнародних посилок. Частина цих вимог реалізується після завершення воєнного стану, а більшість змін потребують підтримки Верховної Ради.
Серед найбільш резонансних податкових нововведень – оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, так званий «податок на OLX». Закон про це ухвалили в червні, але президент досі не підписав документ через суперечливі норми щодо політично значущих осіб. Верховна Рада також відхилила законопроєкт про оподаткування закордонних посилок вартістю до 150 євро. МВФ наполягає на боротьбі з дробленням бізнесу, коли великі компанії реєструють багато ФОПів для мінімізації податків, а також зі схемою «ФОП замість найманого працівника».
Найбільше обговорень викликає перспектива запровадження обов’язкового ПДВ для підприємців-спрощенців. Спочатку планували ввести податок із 2027 року для тих, хто заробляє понад 1 млн гривень на рік, але наразі поріг підвищили до 4 млн гривень, а введення відтермінували до 2028 року. Експерт Олег Гетман називає вимоги МВФ виправданими, адже вони спрямовані на детінізацію та відокремлення справжніх малих підприємців від великих компаній, які використовують ФОПи для ухилення від податків.
Водночас старший економіст Володимир Дубровський застерігає, що обов’язкове введення ПДВ для спрощенців фактично знищить спрощену систему через значне адміністративне навантаження. Він пояснює: «Для того, аби сплачувати ПДВ, треба вести повний бухгалтерський облік, треба витрачати купу часу і ставати об'єктом перевірок з боку податкової. Тобто переваги спрощеного оподаткування фактично зникають». За його оцінкою, витрати бізнесу на адміністрування можуть перевищити додаткові надходження до бюджету.
Ще одним спірним пунктом є запровадження «податку на відбудову» замість військового збору, який планують скасувати через три роки після завершення війни. Дубровський вважає, що це лише збільшить податкове навантаження на громадян і не стимулюватиме економічне зростання. «Відбудову має сплачувати хто завгодно, але тільки не українські громадяни. Його має сплачувати країна-агресор», – наголошує він. Економіст також звертає увагу, що військовий збір сплачується лише офіційно працевлаштованими, тому його заміна податком на відбудову може поглибити проблему тінізації економіки.
Загалом меморандум МВФ містить низку вимог, які викликають дискусії в суспільстві та парламенті. Частина з них буде реалізована лише після завершення воєнного стану, а інші – потребують компромісів і підтримки законодавців. Водночас експерти погоджуються, що деякі податкові зміни необхідні для детінізації економіки та гармонізації з європейськими нормами.