Міністерство освіти і науки України оприлюднило нові методичні рекомендації для шкіл щодо організації навчального процесу в умовах регулярних і тривалих повітряних тривог. Про це повідомили у МОН, наголосивши, що єдиної моделі для всіх закладів бути не може — формат навчання визначає кожна школа з урахуванням власних можливостей, безпекової ситуації, наявності укриття та інфраструктури.

У відомстві підкреслили, що кожен заклад має заздалегідь підготувати кілька сценаріїв роботи: базову модель та альтернативні варіанти, між якими можна переходити залежно від змін у безпековій обстановці. Це дозволить уникати хаотичних рішень у разі нових ризиків і забезпечити зрозумілий алгоритм дій для педагогів, учнів і батьків.

Методичні рекомендації МОН містять типові алгоритми, які допоможуть школам оцінити власні ресурси та заздалегідь підготуватися до різних сценаріїв. Зокрема, пропонується враховувати місткість укриття, кількість учнів і працівників, можливість тривалого перебування в укритті, наявність електроенергії, води, тепла, резервних джерел живлення, доступу до інтернету, а також готовність до дистанційного навчання.

«Безпека учнів і вчителів залишається першим пріоритетом», — наголосив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.

Серед можливих моделей навчання МОН виділяє: очне навчання з переходом в укриття під час тривоги, очне навчання з використанням укриття як освітнього простору (за частих чи тривалих тривог), змішане навчання (ротації груп) та дистанційне навчання, якщо перебування в школі небезпечне. Перехід між форматами має бути чітко прописаний: коли і хто приймає рішення, як змінюється розклад, як організовується комунікація з учнями та батьками.

У МОН зазначили, що під час повітряної тривоги навчання не припиняється автоматично: якщо перебування в укритті безпечне й дозволяє, уроки можуть тривати у відповідній формі — це може бути продовження заняття, самостійна робота, читання чи консультації. Якщо ж тривоги стають регулярними або тривають понад дві години на день кілька днів поспіль, школі рекомендують переходити до навчання в укритті або дистанційного формату.

За 2023–2026 роки на облаштування укриттів у школах з держбюджету вже спрямовано майже 20 мільярдів гривень, що дозволяє громадам будувати нові захисні споруди, реконструювати наявні та створювати умови для безпечного повернення дітей до очного навчання. У МОН підкреслили, що головне — дати школам не жорсткі інструкції, а інструменти для пошуку найкращих рішень у своїх умовах, зберігаючи баланс між безпекою та якістю освіти.