Підприємства з прикордонних областей Росії все частіше перереєстровують свою діяльність і переміщують виробництво до Китаю. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

Головними причинами такого відтоку бізнесу називають високі податки, дефіцит робочої сили та непередбачуваність внутрішньої політики Росії. За даними СЗРУ, на території КНР вже працюють понад 3800 організацій з російським капіталом або походженням. Найактивніше до Китаю переїжджають імпортери, виробники електроніки, обладнання, споживчих товарів і підприємства легкої промисловості.

Умови для бізнесу в Китаї суттєво вигідніші: податок на додану вартість для більшості товарів і послуг становить 13%, а для малого бізнесу — лише 3%. Для порівняння, у Росії ця ставка сягає 22%. Крім того, китайські банки пропонують кредити під 3% річних, а держава надає гранти на капітальні витрати.

Санкційний тиск особливо вдарив по галузях, що мають значення для російської пропаганди, зокрема книгодрукуванню та поліграфії. Через санкції друкарням бракує фарб, лаків, спеціальних компонентів, сучасного обладнання та запчастин. Все це легше знайти в Китаї, тому складні поліграфічні замовлення дедалі частіше виконують саме там. Галузь втрачає кваліфіковані кадри та високотехнологічні замовлення, що ще більше послаблює російську економіку та збільшує її залежність від Китаю. Найбільше російське видавництво «Просвещение» зменшило замовлення у вітчизняних друкарнях на 25–30% цього року. На цьому тлі чисельність працівників у поліграфічній галузі зменшилася приблизно на 30%.

Крім того, за інформацією СЗРУ, китайська державна компанія Jilin Chemical Fiber Group на початку року таємно постачала Росії 46 тонн хімікатів із вуглецевого волокна, необхідних для виробництва дронів-камікадзе.

За даними Служби зовнішньої розвідки України, у січні-липні 2026 року обсяг поліграфічної діяльності в Росії скоротився до 92,8% від минулорічного рівня, а виробництво паперу та паперової продукції впало ще на 8%.

«Якщо тенденція збережеться, російський бізнес дедалі активніше шукатиме кращих умов за межами країни, а сама Росія ще більше залежатиме від китайської економіки», — зазначають у Службі зовнішньої розвідки України.

За оцінкою СЗРУ, збереження цієї тенденції лише прискорить руйнування внутрішнього виробничого потенціалу Росії.