Троє молодих українців віком від 18 до 21 року стали номінальними власниками десятків компаній, які займалися імпортом на сотні мільйонів гривень, а згодом змінювали назви та власників. Частину цих фірм після перереєстрації оформили на громадян Узбекистану. Про це йдеться у матеріалі Telegraf, який посилається на дані слідства.

За інформацією журналістів, загальний обсяг декларованого імпорту лише частини таких компаній перевищує 1 мільярд гривень. Фірми декларували оптову торгівлю, мали невеликий штат і статутний капітал переважно на рівні 200 тисяч гривень. Водночас їхні сайти були примітивними: без каталогів, цін, контактних номерів чи інформації про постачальників. Автори матеріалу припускають, що ці компанії можуть бути пов’язані зі схемою «Блек Аудит», яку пов’язують із колишніми податківцями та митниками Василем Сандулом і Євгеном Кулібабою.

«Цей масив фірм може бути пов’язаний із масштабною схемою виведення грошей за кордон через “Блек Аудит”, до ймовірного організаційного ядра якої ЗМІ відносять колишніх податківців і митників Василя Сандула та Євгена Кулібабу», — йдеться у розслідуванні.

Зокрема, одна з таких компаній — «Хвиляопт» — під виглядом побутових товарів намагалася імпортувати в Україну брендовий одяг і дорогі навушники. Вартість такої продукції сягала сотень мільйонів гривень.

Кого використовували для оформлення компаній

За даними розслідування, у 2024 році для реалізації схеми використали трьох молодих чоловіків:

  • Ілля Гриценко (18 років) — 10 компаній;
  • Юрій Ярош (21 рік) — 16 компаній;
  • Дмитро Гнатюк (20 років) — близько 10 компаній.

Усі фірми декларували оптову торгівлю, мали невеликий штат і статутний капітал, а згодом змінювали власників. Частину компаній переписали на громадян Узбекистану — зокрема, на Усарова Мухаммаджона Егамберді Огли (оформлено понад 40 компаній) та Турсунходжиева Абдурауфхона Боходирхон-оглу (понад 70 компаній).

Ознаки єдиної мережі

Автори матеріалу зазначають, що хоча не всі компанії можна однозначно пов’язати з «Блек Аудитом», їхня кількість і схожий «життєвий цикл» викликають питання. У розслідуванні підкреслюється, що митне оформлення часто не відповідало реальному вмісту вантажів, а масштаб явища потребує уваги правоохоронців.

Що відомо про схему «Блек Аудит»

Раніше в Україні викрили діяльність неформальної структури «Блек Аудит», яка спеціалізувалася на мінімізації податків, «обналичуванні» та виведенні капіталу за кордон. Ключовим елементом схеми, за даними слідства, став банк «Український капітал», який отримав санкції на 42,5 млн грн за порушення вимог щодо запобігання відмиванню коштів. Через підставні компанії здійснювали перекази коштів за кордон під виглядом закупівлі товарів, а самі фірми створювали сайти-пустушки та реєструвалися на номінальних власників — молодих українців і іноземців.