Понад місяць минув після катастрофічної повені на кордоні Непалу та Китаю, а родини понад 50 українців, які зникли під час лиха, досі не отримали жодної конкретної інформації про їхню долю. Про це повідомляє The Independent із посиланням на свідчення родичів зниклих.
Серед зниклих — 36-річна Олена Калиниченко, яка разом із групою з 56 осіб, переважно українців, брала участь у духовному ретриті біля гори Кайлаш у Тибеті. Востаннє її зафіксували на прикордонному пункті, коли вона залишала Китай за 15 хвилин до початку повені. Її партнер Олесь Висіч розповідає, що вже місяць чекає на будь-які новини: «Вона казала: 'Коли повернуся додому, ми разом вип’ємо чай із китайських квітів'».
За даними влади Непалу, внаслідок стихії загинули понад 1 400 людей, ще понад 6 000 вважаються зниклими безвісти, більшість із них — на непальському боці кордону. Серед зниклих — 636 іноземців, зокрема 54 українці. Китай повідомляє про 261 іноземця серед зниклих на своїй території, з них один українець. Родичі з України кажуть, що з моменту зникнення близьких отримують лише загальні статистичні дані, без жодної конкретики щодо своїх рідних.
Група, яку очолювала духовна наставниця Ірина Блонська, поверталася з Китаю до Непалу автобусом, щоб дістатися Катманду й вилетіти додому. Останнє повідомлення від групи надійшло о 8:27 за непальським часом — приблизно за 10 хвилин до обвалу гірського схилу, який і спричинив повінь. Частина родичів не отримала жодних звісток того ранку через різницю в часі.
«Ми маємо лише статистику, яку публікують онлайн — скільки людей знайдено, скільки живі, скільки мертві, скільки ще шукають», — розповів Станіслав Солохуб, чий брат і невістка зникли 25 серпня.
Влада Непалу повідомила, що вже ідентифікувала 1 451 тіло, але лише 112 із них передано родинам. Зібрано ДНК-зразки у 2 035 родичів, однак скільки жертв вдалося впізнати — не розголошують. Деякі сім’ї отримали від китайської влади підтвердження, що їхні рідні залишили територію Китаю до початку повені, але через знищення непальського прикордонного комплексу підтвердити перетин кордону неможливо.
Родичі зниклих звертаються до різних організацій, включно з посольством України в Китаї, поліцією Норвегії та Червоним Хрестом, і здають ДНК-зразки для пошуку. Китайська влада обіцяє повідомляти посольства, якщо вдасться ідентифікувати іноземців, але наразі не розкриває деталей.
Попри тривале очікування, частина сімей не втрачає надії. Олесь Висіч, партнер Калиниченко й психолог, навіть підготував поради для інших у подібній ситуації: «Бо для моєї Оленьки, наприклад, найважливіше в наших стосунках — щоб кожен був щасливий».

