Більшість українських редакцій сьогодні перебувають на межі виживання через критичні фінансові проблеми. Про це свідчать результати дослідження Львівського медіафоруму (LMF) щодо стану медіа в Україні на 2025 — початок 2026 року.
LMF уперше обчислив Індекс життєздатності українських медіа, охопивши 116 редакцій і проаналізувавши фінансовий стан 1967 медіакомпаній. Загальний показник становить 2,7 бала з 5 можливих, що свідчить про слабкий стан галузі. Найгострішою проблемою є фінансова нестабільність: 91,4% редакцій стикалися з матеріальними труднощами, а 78,4% працюють на межі, коли доходів не вистачає навіть на існування.
Основні джерела доходів медіа розподіляються так: реклама — 26,4%, гранти — 26,1%, дотації власника — 18,1%, продаж контенту — 9,4%, пожертви — 3,1%. Лише трохи більше 8% редакцій відчувають себе фінансово забезпеченими. Водночас 48,3% мають суттєві або критичні потреби, а 77,5% залежать від одного джерела фінансування, втрата якого може паралізувати роботу.
Кадрова ситуація також залишається складною. Понад 80% редакцій працюють на межі кадрових можливостей, 71,6% за останній рік шукали нових працівників, а 32,7% вважають проблему нестачі кадрів системною. Основні причини — низькі зарплати, недостатня професійність, переїзд працівників і мобілізація. При цьому 85,4% редакцій не мають системного доступу до психологічної підтримки.
Безпекові умови роботи залишаються небезпечними: третина редакцій зазнала фізичної шкоди через війну, 8,6% повідомили про поранення і загрози життю працівників. Лише 5,2% редакцій мають повністю безпечне середовище. У прифронтових регіонах лише чотири з 52 опитаних медіа мають усі необхідні засоби захисту, а 17 — майже нічого.
Щодо технічної готовності, 51% редакцій заявили про повну енергетичну автономність, але майже третина зупиняє частину процесів під час відключень світла, а 4,3% повністю припиняють роботу. Більше 41% не мають альтернативних каналів зв’язку, таких як Starlink чи резервні провайдери. Лише 5,2% вважають свої цифрові ресурси повністю захищеними від кібератак.
Дослідники відзначають, що медіа адаптувалися до роботи в умовах постійного форсмажору, але лише 20,7% мають чітку стратегію розвитку. Частина редакцій не має ресурсів для планування через поточні виклики. Найбільше зростання аудиторії зафіксували медіа, які працюють у соцмережах, виробляють відео або мають телевізійний ефір, тоді як кожне друге друковане видання втрачало читачів.
У LMF вважають, що в умовах війни кількість медіа в Україні зменшуватиметься, особливо серед тих, хто не зможе адаптуватися до нових викликів і не покращуватиме сталий розвиток. Залишаться лише найбільш життєздатні, стійкі та мотивовані редакції, здатні працювати в складних умовах і випускати різноманітний контент на різних платформах.
Дослідження проведено Львівським медіафорумом у партнерстві з ЮНЕСКО, компанією YouControl та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.