26 грудня 2024 року для Світлани Пугачової з Нікополя мала бути звичайна робоча зміна, але вона опинилася в епіцентрі вибуху на міському ринку. Російський FPV-дрон влучив у місце, де перебували сотні людей, і жінка отримала тяжке поранення, внаслідок якого втратила ногу. Про це Світлана розповіла Музею «Голоси мирних» Фонду Ріната Ахметова.
Світлана згадує, що перебувала найближче до епіцентру вибуху — дрон влучив буквально за метр від неї. «Мені одразу відірвало ногу. Було ще поранення правої кінцівки. Я завжди казала, що це найспокійніше місце, бо там багато людей. І була впевнена, що ракета не прилетить саме на ринок», — розповідає вона.
Початок повномасштабної війни родина зустріла у Нікополі й довго залишалася вдома попри постійні обстріли. Після поранення Світлана майже чотири місяці була прикута до ліжка, і це стало випробуванням не лише для неї, а й для чоловіка та 11-річної доньки. Коли донька приходила до мами в лікарню, спочатку їй не показували, що у мами немає ноги. Але згодом дівчинка сіла на місце, де мала бути нога, і розплакалася. «Я тоді сказала, що залишуся тією ж мамою, тільки з залізною ногою. І вона заспокоїлася, сприйняла це нормально», — згадує Світлана.
Після виписки з лікарні родина пережила ще один обстріл: уламок ворожого дрона влучив у їхню квартиру. У той момент Світлана була вдома разом із чоловіком і донькою. Чоловік Світлани, Максим, розповідає: «Я вийшов на балкон, а щойно повернувся — саме тоді за будинком стався вибух. Знову пощастило. Уламок влетів туди, де щойно була моя голова. Якби затримався ще на п’ять хвилин, уже не розмовляв би з вами».
Після кількох вибухів поруч сім’я змушена була виїхати з Нікополя, який на той момент перебував під інтенсивними обстрілами. Світлані потрібно було подбати про здоров’я і навчитися жити з протезом. Нещодавно вона пройшла курс реабілітації, організований Фондом Ріната Ахметова в санаторії на Закарпатті, що стало важливим етапом відновлення. Після ампутації Світлана не зупинилася — почала займатися спортом, відвідувати басейн, а згодом взяла участь у спортивних змаганнях у Києві, де здобула свою першу нагороду.
«Я дуже пишаюся своєю мамою. Вона у мене така молодець, розумниця. Я дуже сильно її люблю», — сказала донька Світлани, Анастасія.
У колекції Музею «Голоси мирних» Фонду Ріната Ахметова вже понад 145 тисяч історій про війну — це найбільше у світі зібрання свідчень мирних жителів, які постраждали від російської агресії проти України.

