Пуховики, або парки, стали незамінним елементом зимового гардеробу, але їхнє виробництво має значний вплив на довкілля. За даними одного дослідження життєвого циклу, 83% вуглецевого та водного сліду пуховика припадає на виготовлення матеріалів, що включають синтетичні волокна, а також тваринні та рослинні компоненти.

Виробництво тканин, фарбування та обробка поліестеру потребують великої кількості енергії. Поліестер, який часто використовується для зовнішньої оболонки, виготовляють із нафтопродуктів, що спричиняє викиди парникових газів і проблему мікропластику. Наповнювачі можуть бути натуральними — пухом качок або гусей, вовною, або синтетичними. Деякі бренди, як-от Pangaia, експериментують із рослинними замінниками, виготовленими з польових квітів і біополімерів.

Однак натуральні матеріали пов’язані з етичними питаннями. За інформацією RSPCA, пух зазвичай збирають після забою птахів, але 1–2% пуху досі отримують шляхом живого ощипування, що є серйозним порушенням добробуту тварин. Сертифікат Responsible Down Standard гарантує дотримання високих стандартів добробуту та заборону живого ощипування. Вовна теж викликає занепокоєння через практику мулезингу — болісної операції, що досі легальна в Австралії, але заборонена в інших країнах. Споживачі можуть обирати вовну з маркуванням ZQ Merino або Responsible Wool Standard.

Ринок пуховиків зростає, зокрема в Китаї виробляють понад 100 мільйонів таких курток щороку. Водночас реклама та соціальні мережі стимулюють купувати більше одягу, ніж потрібно, зазначає доктор Кароліна Кінтеро Родрігес з RMIT University. Дослідження Університету Аделаїди показало, що 89% одягу купують новим, але багато пуховиків рідко носять, що створює великий запас якісних речей на вторинному ринку.

Експерти радять купувати якісні вироби відповідальних брендів і максимально довго їх носити, ремонтувати та доглядати. Джулі Болтон, консультант із сталого моди, наголошує: "Поки у вас є куртка, використовуйте її, носіть, прайте відповідально і ремонтуйте". Лише близько 10% одягу ремонтують, хоча це продовжує термін служби в середньому на 2,5 роки.

Щодо утилізації, близько 53% непотрібного одягу потрапляє на смітники, 38% повторно використовують або експортують, і лише 9% переробляють. Переробка текстилю складна через брак інфраструктури і дешевизну нового поліестеру. Деякі бренди пропонують програми повернення речей, наприклад, через Upparel, але часто дешевше виготовити нову куртку, ніж переробити стару.

Кароліна Кінтеро Родрігес підкреслює: "Мій головний меседж — максимально продовжувати життя речі, дотримуватися інструкцій по догляду і купувати лише те, що справді потрібно".