У Києві на постаменті на початку бульвару Тараса Шевченка, де раніше стояв пам’ятник Леніну, хочуть встановити скульптуру Івана Мазепи, гетьмана, який боровся за незалежність України. Ініціативу запропонував президент Володимир Зеленський у червні, заявивши: «Я впевнений, що там, де впав Ленін, стоятиме Мазепа».

Пам’ятник Леніну було повалено під час Революції Гідності 2014 року, а після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році процес декомунізації в Україні значно прискорився. Відтоді країна активно позбавляється радянських символів, замінюючи їх на образи, які відображають національну ідентичність. За словами Наталії Кривди, професорки історії культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна переживає незавершений процес деколонізації. Вона наголосила: «Росія сьогодні дивиться на Україну і каже, що ми один народ. Це неправда. У нас свій світогляд, історична доля, вірування і мрії. Наша ідентичність — це динамічний процес».

Кривда підтримує ідею встановлення пам’ятника Мазепі, називаючи його «нашою лідерською фігурою», хоч і визнає, що він був «протирічною особистістю». Гетьман намагався балансувати між Москвою і Варшавою, доки у 1708 році не порвав із Петром І, уклавши союз зі шведським королем Карлом XII. Цей крок завершився поразкою, а в радянські часи Мазепу називали «мазепистом» — зрадником. Наталія Кривда зазначила, що Мазепа був «архітектором європейської України».

Під час промови у Києво-Печерській лаврі Зеленський наголосив, що Росія століттями очорнювала Мазепу, намагаючись змусити українців «дивитися на власну історію очима інших». Письменник і кримськотатарський активіст Алім Алієв додав, що Україна повертає собі голос і назви, які раніше були спотворені. Він навів приклад поета-дисидента Василя Стуса, чий образ з’явиться на новій купюрі номіналом 2000 гривень. Алієв також підтримав демонтаж пам’ятників російським діячам, зокрема Олександру Пушкіну, через його колоніальний погляд на Крим і кримських татар.

Минулого місяця у Києві демонтували пам’ятник російському письменнику Михайлу Булгакову, який стояв на Андріївському узвозі. Міська рада ухвалила рішення про його зняття, а скульптуру повернули родині автора. Директорка музею Булгакова Людмила Габіанурі зазначила, що письменник був сатириком і не підтримував ні комуністів, ні націоналістів. Вона пояснила, що війна з Росією змушує українців ставити собі питання: «Хто я?» і швидко формувати власну ідентичність.

Габіанурі підтримала знесення пам’ятника Леніну, назвавши його «ворогом людства», а Мазепу — «унікальною особистістю», яка надихнула Лорда Байрона. Водночас вона сумнівається, що постамент колишнього Леніна є відповідним місцем для пам’ятника герою, адже там під час Другої світової війни німці страчували людей.

Нова скульптура Мазепи встановлена біля Києво-Печерської лаври, поруч із Успенським собором XI століття. У червні російський безпілотник влучив у дах собору, спричинивши пожежу і пошкодження ікон. Українські відвідувачі, як-от Олена Поліщук, яка приїхала з Великої Британії, підтримують вшанування Мазепи як важливої історичної постаті.

Ініціатива заміни радянського символу на образ гетьмана Мазепи відображає ширший процес переосмислення історії та національної ідентичності України в умовах війни та боротьби з російською агресією.