Китай запровадив експортний контроль проти 14 європейських компаній, серед яких німецький оборонний гігант Rheinmetall, повідомило Міністерство торгівлі Китаю 24 липня. Ці заходи стали відповіддю Пекіна на санкції Європейського Союзу проти китайських компаній.

Згідно з заявою відомства, експорт товарів подвійного призначення до цих компаній буде негайно заборонено. Також Пекін забороняє передачу таких товарів цим компаніям з боку закордонних груп, а у виняткових випадках для експорту потрібен спеціальний дозвіл. Речник Міністерства торгівлі Китаю назвав санкції ЄС "обурливими" і пояснив, що китайські обмеження є відповіддю на 21-й пакет санкцій ЄС проти 14 компаній із материкового Китаю та Гонконгу.

Окрім Rheinmetall, під обмеження потрапили компанії з бізнесом у Китаї, зокрема Lafert, виробник промислових електродвигунів, що належить японській Sumitomo Heavy Industries і має дочірню компанію в Сучжоу, а також Garnet, яка спеціалізується на автоматизації та робототехніці і має філію в Китаї. До списку також увійшли Sindlhauser Materials, Antraco Chemie-Handelsgesellschaft, InPACT, III-V Lab, Cavok UAS, Vigo Photonics, Politechnika Wroclawska, IHC Merwede Holding, TATRA TRUCKS, Opticoelectron Group та Ekspla UAB.

Економічний вплив цих санкцій на європейські компанії, за оцінкою генерального директора Rheinmetall Арміна Паппергера, може бути обмеженим, оскільки частка китайських комплектувальних у виробництві компанії становить близько 1%. У Єврокомісії повідомили, що наразі оцінюють заходи Пекіна і координуватимуть дії з державами-членами та компаніями, яких торкнулися обмеження, перед тим як звертатися до китайської сторони за поясненнями.

Ця реакція Китаю свідчить про подальше загострення торговельної напруженості між Пекіном і Брюсселем. ЄС звинувачує Китай у практиках, що шкодять європейській економіці, створюючи дисбаланси в торгівлі та підриваючи місцеву промисловість. Водночас Пекін критикує обмеження ЄС на китайські інвестиції в ключових секторах. Китай і ЄС встановили жовтень як термін для досягнення прогресу у вирішенні торговельних суперечок і створення спільної платформи для моніторингу торговельних потоків.

ЄС також висловлює занепокоєння тим, що Китай надає Росії критично важливу підтримку у війні проти України. За даними Bloomberg, військове виробництво Росії значною мірою залежить від Китаю, який постачає понад 90% підсанкційних технологій для виготовлення ракет і безпілотників. Пекін не визнає міжнародних санкцій і заявляє про підтримку "нормальних торговельних відносин" із Росією, публічно наголошуючи на нейтральній позиції щодо вторгнення РФ в Україну, хоча залишається ключовим партнером Москви.

Економічна присутність Китаю відчутна по обидва боки конфлікту, що підтверджує тезу про те, що країна одночасно закликає до миру і продовжує заробляти на війні. Про це йдеться у статті Сергія Корсунського "Війна як бізнес: як Китай заробляє на Росії й Україні".