Розрахунок гармати Д-30 зі складу 77-ї окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади опинився настільки близько до позицій російських військ, що певний час знаходився попереду власної піхоти. Про це розповіла сама бригада, описуючи історію командира гармати Олександра з позивним «Том».

За словами військових, через велику кількість російських дронів артилеристи не змогли вчасно відтягнути причіпну гармату з позиції. За цей час лінія оборони змінилася, і піхотні підрозділи вже розташувалися позаду них. Таким чином, розрахунок залишився на самому передньому краї.

«Найнебезпечніші моменти — це коли ворог виявляє позицію нашої гармати. Тоді по нас починають працювати ворожі дронщики. За моєї служби це завжди їхній елітний підрозділ „Рубікон“», — розповідає «Том».

Олександр до війни працював у меблевій сфері, а згодом їздив на заробітки до Шотландії. У 2025 році він повернувся в Україну та долучився до 77-ї бригади. В артилерію потрапив за розподілом, а вже під час першого тижня бойових дій почав вивчати роботу гармати. На друге бойове завдання вийшов командиром Д-30.

Артилеристи зазначають, що ця гармата змушує працювати ближче до переднього краю, ніж далекобійні системи, тому питання маскування завжди актуальне. «Том» згадує, як росіяни виявили сусідню гармату й одразу почали атакувати її дронами. Підрозділ відбив атаку та встиг перемістити гармату на запасну позицію.

«Вони навіть у радіоперехопленнях чули, як вороги жалілися, що не можуть її дістати», — каже військовий.

Розрахунок «Тома» постійно працює між пострілами та маскуванням. Антидронові сітки над позицією часто пошкоджуються від роботи гармати, тому їх доводиться регулярно відновлювати. За словами Олександра, завдяки дисципліні одну з позицій росіяни не могли знайти близько пів року.

Під час служби артилеристи уражали ворожі міномети, позиції операторів дронів та укриття. Олександр згадує випадок, коли російський піхотинець тікав від українського FPV-дрона, сховався в кущах, але після удару дрона туди прилетів і снаряд Д-30: «Шансів у ворога не було взагалі».

Попри зростання ролі безпілотників на фронті, Олександр вважає, що артилерія залишається незамінною, особливо в складних погодних умовах, коли дрони не можуть працювати. «Дрон можна заглушити РЕБом, а снаряд не заглушиш нічим», — підкреслює він.

У звичайний день розрахунок може випустити 20–25 снарядів, часто працюючи на світанку або в сутінках. Після війни Олександр планує повернутися до меблевої справи чи вантажних перевезень, відкрити власний бізнес і створити сім’ю. А поки що його команда готує черговий снаряд, реагуючи на нові координати в навушнику.