Китай фактично приєднався до західних санкцій і припинив постачання Росії рушійно-кермових комплексів для великотоннажних суден льодового класу, необхідних для навігації Північним морським шляхом.

За даними The Moscow Times, які посилаються на презентацію Центрального науково-дослідного інституту морського флоту, використання китайських технологій можливе лише у разі послаблення санкцій. Водночас Росія не має власних енергетичних установок для таких суден, що ускладнює будівництво великотоннажних суден арктичного класу.

За оцінками російського інституту, до 2030 року країні знадобиться щонайменше 10 нафтових танкерів дедвейтом 120 тисяч тонн, не менше п’яти газовозів для перевезення скрапленого природного газу місткістю 174 тисячі кубометрів, три універсальні суховантажні судна дедвейтом по 40 тисяч тонн, а також два танкери для газового конденсату і три – для скрапленого вуглеводневого газу. Всі ці судна мають відповідати найвищому льодовому класу Arc7, що дозволяє їм здійснювати цілорічну навігацію в Арктиці.

Російські верфі практично не будують великотоннажні судна льодового класу через обмежені виробничі потужності та відсутність необхідного обладнання. Російських аналогів немає, західне обладнання недоступне через санкції, а постачання китайського залежить від санкційних обмежень.

Володимир Путін ще у 2018 році поставив завдання перетворити Північний морський шлях на активну торговельну артерію, що простягається від протоки Карські Ворота до Берингової протоки і має довжину близько 5,6 тисяч кілометрів. За планом, вантажопотік цим маршрутом мав досягти 80 мільйонів тонн на рік до 2024 року і 200 мільйонів тонн – до 2030 року. Проте у 2024 році через Північний морський шлях було перевезено лише 37,9 мільйона тонн вантажів, а у 2025 році – ще менше, 37,02 мільйона тонн.

За підрахунками фахівців, у 2025 році 60% вантажопотоку становив російський експорт – 22,2 мільйона тонн. При цьому 83% перевезених вантажів припадало на скраплений природний газ, нафту та газовий конденсат. Постачання здійснювалися з проєктів «Ямал СПГ», «Арктик СПГ-2» та Новопортовського родовища «Газпром нафти».

Крім того, Китай де-факто призупинив переговори щодо газопроводу «Сила Сибіру-2», який Кремль розглядав як заміну втрачених газових ринків Європи.