Зовнішньополітична команда Володимира Путіна стикається з серйозними проблемами через відмову Комуністичної партії Китаю підтримувати ключові проєкти Кремля. Про це у своїй колонці повідомляє оглядач Euobserver Едвард Лукас.
За його словами, Китай припинив постачання морських силових установок для суден, необхідних для розвитку арктичного «Північного морського шляху». Крім того, практично скасовано будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2» обсягом 50 млрд кубометрів через жорсткі вимоги Китаю щодо ціни на газ — $50 за 1000 кубометрів, що становить лише п’яту частину від пропозиції Кремля, навіть з урахуванням значної знижки.
Лукас підкреслює, що Китай має альтернативні варіанти постачання, що дає йому додаткові важелі впливу на Росію. Водночас Росія втрачає інших покупців газу: поставки трубопровідного газу до Євросоюзу припиняться у 2027 році. Удари України по російських нафтопереробних заводах змушують Кремль імпортувати нафтопродукти з Китаю, що також посилює залежність від Пекіна.
Оглядач відзначає, що інші країни регіону також реагують на послаблення Росії. Казахстан заборонив більшість імпорту російської пшениці, президент Азербайджану Ільхам Алієв відкрито підтримав Україну під час публічного виступу, а Вірменія самостійно просуває відновлення залізничного сполучення з Туреччиною та Азербайджаном, незважаючи на затримки з боку Росії, яка формально контролює залізницю.
Відносини між Росією і Китаєм залишаються складними. Хоча Китай формально зберігає позицію нейтралітету у війні Росії проти України, він фактично підтримує російський військово-промисловий комплекс, постачаючи широкий спектр продукції подвійного призначення — від мікроелектроніки до промислового обладнання. За оцінками аналітиків, ця підтримка посилиться у 2024 році, незважаючи на посилення західних санкцій.
Таким чином, за даними Euobserver, Китай відвертається від Путіна, а Казахстан, Азербайджан і Вірменія також дистанціюються від Москви, що свідчить про послаблення позицій Росії на міжнародній арені.