Якщо квартира перебуває у спільній частковій власності, кожен співвласник сплачує податок за свою частку, повідомляє юридична компанія YANKIV.
Наприклад, якщо житло поділене навпіл, кожен власник сплачує податок за половину квартири. Такий самий принцип застосовується, якщо частки становлять третину або мають інший розмір. Податкова служба розраховує суму податку окремо для кожного співвласника відповідно до його частки. Домовлятися між собою, хто саме має платити податок, у цьому випадку не потрібно.
Інша ситуація виникає при спільній сумісній власності, коли частки співвласників не визначені. У такому разі податок сплачує одна людина. Ця форма власності часто стосується майна, яке подружжя придбало під час шлюбу. Хто саме платитиме податок, співвласники визначають за взаємною згодою. Якщо домовитися не вдається, питання вирішують через суд.
Щоб закріпити одного платника податку, співвласники подають письмову заяву до територіального органу ДПС за місцем податкової адреси власника. У заяві вказують, кого обрали відповідальним за сплату, а також додають копії документів, що посвідчують особу співвласників і підтверджують право власності на нерухомість. Податкова може запросити оригінали документів для звірки. Після оформлення визначений співвласник отримуватиме податкові повідомлення-рішення.
За потреби платника можна змінити. Для цього співвласники повторно звертаються до податкової з новою письмовою заявою. Як зазначає юридична компанія YANKIV, робити це можна необмежену кількість разів.
Нагадаємо, що з 2026 року податок на нерухомість сплачують власники житла, площа якого перевищує встановлені законом норми. Для квартир не оподатковуються перші 60 квадратних метрів, для будинків – 120 квадратних метрів, а якщо у власності є і квартира, і будинок – 180 квадратних метрів загальної площі.