Валютна стабільність в Україні наразі тримається переважно на міжнародній фінансовій допомозі та валютних інтервенціях Національного банку, а не на власних експортних доходах чи інвестиціях. Про це у своїй аналітичній колонці для РБК-Україна пише Богдан Данилишин.

За його словами, нинішній рівень валютних резервів — близько 51,2 млрд доларів у липні 2026 року — не повинен створювати ілюзію безпеки. Через зростання імпорту їхня достатність знизилася до 4,2 місяця майбутнього імпорту, тоді як у 2025 році цей показник становив 5,8 місяця. Основна причина — структурний дефіцит платіжного балансу, який за рік сягнув 50,1 млрд доларів. Найбільший відтік валюти пов’язаний із негативним сальдо торгівлі товарами та послугами (мінус 69,2 млрд доларів за 12 місяців), а також виплатами відсотків, дивідендів і зростанням обсягів валюти поза банківською системою.

Дефіцит і залежність від допомоги

За сім місяців 2026 року імпорт товарів зріс на 33%, тоді як експорт — лише на 4%. Відтак дефіцит торгівлі товарами досяг 35 млрд доларів проти 21 млрд доларів за аналогічний період минулого року. Найбільше зростає імпорт енергоносіїв, електроніки, обладнання, дронів і будматеріалів. Водночас експорт залишається переважно сировинним: зернові, олія, чавун, напівфабрикати з чорних металів.

«Зовнішнє рівновагу підтримують не приватний капітал, не експортні доходи і не довгострокові інвестиції, а офіційне фінансування партнерів», — наголошує Богдан Данилишин.

За останні 12 місяців Україна отримала близько 60 млрд доларів міжнародної допомоги у вигляді кредитів і грантів. Приватні трансферти та оплата праці українців за кордоном склали 10,6 та 5,7 млрд доларів відповідно, а прямі іноземні інвестиції — лише 1,7 млрд доларів. Це означає, що будь-які затримки зовнішнього фінансування одразу підсилюють тиск на резерви НБУ та курс гривні.

Роль НБУ та перспективи курсу

З початку року до 10 серпня 2026 року Нацбанк продав на валютному ринку 29,2 млрд доларів — на 35% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Середньоденний обсяг продажу становив 185 млн доларів, а в серпні зріс до 203 млн. Основний попит на валюту формують підприємства (86% інтервенцій), а не населення. Це пов’язано з імпортом критичних товарів, оборонної продукції, енергетики та розрахунками бізнесу.

У другій половині року валютний дефіцит може залишатися високим через сезонне зростання імпорту енергоносіїв, підготовку до опалювального сезону, оборонні закупівлі та відновлення інфраструктури. Прогноз НБУ на 2026 рік передбачає подальше зростання імпорту на 28% при зростанні експорту лише на 3,7%.

Що далі

Данилишин вважає, що утримання фіксованого курсу гривні стає дедалі дорожчим для резервів. У серпні 2026 року річна девальвація гривні до долара склала 7,6%. Найімовірнішим сценарієм він називає поступове контрольоване ослаблення гривні, що дозволить частково зменшити витрати резервів і збільшити гривневий еквівалент зовнішнього фінансування, але підвищить інфляційні ризики.

На думку експерта, довгострокова валютна стабільність можлива лише за умови переходу від моделі, що фінансується грантами та кредитами, до моделі, заснованої на власному виробництві, експорті та інвестиціях.