Українські ветерани після повернення з війни часто стикаються з низкою проблем, які залишаються поза увагою суспільства та державної політики. Про це йдеться в ексклюзивній колонці для 24 Каналу, що базується на дослідженні реінтеграції ветеранів від IREX за 2024 рік.

Основні виклики для ветеранів

Добробут ветерана — це не лише статус чи перелік пільг, а якість життя після повернення до цивільного суспільства. Як зазначає авторка колонки, для ветеранів важливими є доступ до фізичної та психологічної допомоги, можливість працевлаштування, підтримка родини та відчуття приналежності до суспільства. Проте на практиці багато хто не знає, куди звернутися по допомогу, а бюрократичні процедури займають тижні.

За даними IREX, ветерани скаржаться на складність оформлення документів, відсутність єдиного центру підтримки, нестачу інформації про реабілітаційні та психологічні послуги. Часто для отримання необхідних довідок доводиться відвідувати кілька різних установ.

Проблеми з психологічною допомогою та працевлаштуванням

Навіть якщо право на психологічну допомогу формально існує, скористатися нею складно через дефіцит фахівців, недовіру до державних психологів і відсутність системи оцінювання ефективності такої підтримки. Ветерани також відзначають труднощі з працевлаштуванням: не всі можуть повернутися до попередньої професії через інвалідність або втрату кваліфікації, а роботодавці часто мають упередження щодо ветеранів.

"Можна видати посвідчення, виплатити гроші й формально виконати всі державні зобов'язання. І при цьому людина може залишатися соціально ізольованою, без роботи, із проблемами у стосунках, без відчуття безпеки та без розуміння, що робити зі своїм життям далі."

Цю думку підкреслює авторка колонки, наголошуючи на розриві між формальними програмами підтримки та реальними потребами людей.

Вплив війни на родини та соціальні зв'язки

Повернення з війни не обмежується лише однією сферою життя: проблеми зі здоров'ям впливають на роботу, відсутність роботи — на фінансову стабільність і стосунки в родині, психологічний стан — на соціальні контакти. Дослідження IREX показує, що ветерани часто відчувають "розрив" із цивільним середовищем, а їхні родини також страждають від наслідків війни — тривоги, стресу, травматичного досвіду.

Необхідність зміни підходу

Авторка підкреслює, що ветеранська політика має змінити фокус: замість кількості програм і пільг слід оцінювати реальні зміни в житті ветеранів. У дослідженні IREX ветерани рекомендують зробити пільги доступнішими, підтримувати активність і створювати можливості для самостійного життя, а не формувати залежність від державної допомоги.

На думку авторки, держава має створити єдину зрозумілу "дорожню карту" для ветеранів, яка супроводжуватиме їх від демобілізації до повної реінтеграції. Успіх ветеранської політики — це не кількість пільг, а здатність людини повернутися до повноцінного життя після війни.