Від початку повномасштабної війни Росія цілеспрямовано руйнує книжкову інфраструктуру України, завдаючи ударів по видавництвах, друкарнях, складах і бібліотеках. За даними life.liga.net, загальні збитки та потреби на відновлення об’єктів у цій сфері оцінюються в мільярди гривень, а процес відновлення може тривати роками. Водночас, як зазначає видання, Міністерство економіки має відповідні інструменти для допомоги, однак через величезну кількість постраждалих підприємств, черга на підтримку для книжкової галузі може затягнутися.

Ставлення до книжок і книговидання в Україні тривалий час залишалося другорядним, однак нині, в умовах війни, суспільство має переосмислити цю позицію. Росія свідомо атакує книжкову інфраструктуру, розуміючи, що книжки є джерелом національної пам’яті, ідентичності та сили опору. "Кремль знищує книжки, оскільки розуміє, що кожна з них є зброєю, яка захищає і зміцнює українців, плацдармом, на якому ми стоїмо", — йдеться у матеріалі.

Які кроки необхідні для порятунку галузі

За оцінками експертів, втрачено від 8 до 12 мільйонів книжок, на повторний друк яких потрібно 1–1,5 мільярда гривень. Ці кошти мають терміново надійти до книжкової екосистеми, інакше почнеться ланцюгова реакція руйнування галузі. Найефективнішим способом вважають швидке проведення закупівель для оновлення бібліотечних фондів. Після списання застарілих російськомовних книжок (близько 40 млн примірників) у публічних бібліотеках залишилося 110 млн книжок, з яких 40–50% — російського походження. Тому закупівля нових видань для бібліотек не лише підтримує видавців, а й сприяє деколонізації книжкових фондів.

"Пацієнтові, який зазнав нападу лиходія, втратив третину крові і знаходиться на межі, спочатку вливають кров, а вже потім обстежують, якої ще допомоги він потребує. Тут аналогічна ситуація: спочатку стабілізувати фінансовий кровообіг, а потім реформувати і покращувати", — зазначає автор матеріалу.

Законодавчі та урядові ініціативи

Для порятунку книжкової сфери Верховна Рада та уряд мають внести зміни до законодавства, зокрема:

  • розширити коло отримувачів фінансової допомоги єКнига на батьків новонароджених, а згодом — на дітей і молодь до 25 років;
  • зняти заборону на субсидії для книгарень до завершення воєнного стану, врахувавши зміни щодо використання програмних РРО;
  • збільшити кешбек на книжки до 30–50%.

Міністерство економіки вже підвищило кешбек на книжки до 15%, а також відповідає за компенсації за зруйновану інфраструктуру, однак видавці наразі майже не можуть скористатися цими механізмами. Міністерство культури шукає шляхи відновлення програми поповнення бібліотек, планує розширити єКнигу та впровадити ініціативу "Тисячовесна" у книжковій сфері з 2027 року. Міністерство освіти готує реновацію шкільних бібліотек через субвенції місцевим бюджетам.

Місцева влада в окремих громадах вже виділяє кошти на бібліотеки, і цей досвід рекомендують поширювати. Український інститут книги виконує всі законодавчі завдання та готовий реалізовувати нові програми після виділення фінансування. Мінфін, за словами авторів, має знайти необхідні 1–1,5 млрд грн для стабілізації галузі.

Матеріал підготовлено на основі публікації life.liga.net.