Рада Безпеки ООН скликала екстрене засідання у відповідь на атаки Росії проти цивільного судноплавства в Чорному морі. За час повномасштабного вторгнення РФ пошкодила або частково знищила щонайменше 1 054 об’єкти портової інфраструктури та 232 цивільних судна, повідомили представники України. Жертвами цих атак стали 307 цивільних осіб, а лише в червні та липні 2026 року під ударами опинилися майже 50 вантажних суден.

Політолог Олег Саакян пояснив, що Росія через серію обстрілів намагається заблокувати морські шляхи України, щоб зірвати її експортно-імпортні можливості. Основними інструментами для цього є залякування судновласників, штучне підвищення витрат і блокування окремих категорій вантажів. За його словами, мета РФ – примусити до взаємної відмови від блокади портів і морських торговельних шляхів, щоб укласти угоду про часткове локальне припинення вогню у чорноморській акваторії.

Саакян звернув увагу, що Україна ефективно блокує Азовське море і демонструє спроможність обмежити доступ Росії до Чорного моря. Водночас РФ нарощує активність, прагнучи вийти на паритетність для переговорів або відповіді на блокаду своїх портів. Нинішня хвиля атак відрізняється цілеспрямованістю по кораблях під прапорами інших держав, що раніше не практикувалося. Росія готова атакувати судна навіть тих країн, які мають активні економічні зв’язки з нею.

Експерт вважає повне блокування українського морського коридору малоймовірним, але суттєве обмеження можливе через створення критичних ризиків для судновласників, екіпажів і страховиків. Росія має потенціал для тиску на зовнішню торгівлю України, а Україна – для впливу на російський морський експорт та імпорт. Саакян припустив, що нинішні дії є підняттям ставок перед можливим встановленням припинення вогню на морі. Обидві сторони діють за принципом: або морем користуються всі, або ніхто.

За словами політолога, Україна здійснює операції проти російських військових об’єктів і тіньового флоту, а Росія атакує цивільний флот, оскільки українські порти використовуються виключно для відвантаження продовольства, сировини та імпорту продуктів. Запровадження міжнародного механізму захисту судноплавства наразі малоймовірне через дистанційний характер ударів РФ, що ускладнює супровід суден. Саакян не виключає політичного посередництва для встановлення правил гри, але наголошує, що дієвість угод залежить від вогневого паритету.

Ірина Коссе з Інституту економічних досліджень зазначила, що вплив блокади на аграріїв і валютні надходження залежить від тривалості перебоїв. Якщо це короткострокові збої, постачання просто відтерміновуються, а вартість фрахту зросте незначно. У разі тривалої блокади доведеться переорієнтовуватися на дунайські порти, залізницю та автомобільний транспорт, які дорожчі і мають обмежені потужності.

Коссе наголосила, що морський коридор забезпечує дві третини українського експорту, і компенсувати його повністю суходолом неможливо. Дорожчі товари, як олія, можна переорієнтувати, а дешеві, наприклад руда чи вугілля, – ні. Вартість перевезення суттєво зросте, що зробить експорт економічно невигідним.

Щодо повернення судновласників до українських портів, експертка вказала на важливість страхування і страхових премій, які можуть зрости. Велику роль відіграватимуть державні гарантії України. Уряд наразі відмовляється визнавати небезпеку заходу суден у порти, сподіваючись контролювати ситуацію і відновити відправлення.

Коссе також повідомила, що бізнес і державні органи ведуть інтенсивні переговори щодо відновлення морських рейсів і створення механізмів захисту цивільного судноплавства.