Ветерани, які повертаються до підприємництва, здебільшого беруть кредити на спеціальну техніку, автотранспорт та поповнення оборотних коштів існуючого бізнесу. За словами Максима Кузьменка, для ефективного розвитку малого бізнесу ставка за кредитами має становити близько 3% річних.
За даними Українського ветеранського фонду, понад 63% військовослужбовців після демобілізації планують займатися власною справою, а 11% уже мають бізнес. При цьому близько 35% очікують залучення інвестицій. Ветеранський бізнес потребує цільового фінансування на придбання обладнання, транспорту або нерухомості, а також поповнення оборотних коштів для відновлення чи розширення діяльності.
Банки мають пом’якшити вимоги та надавати пільги підприємствам, де ветеран є співвласником щонайменше 25% або керівником. Наразі діє формальна вимога про 100% власність ветерана, хоча під час служби бізнес часто управляють партнери чи члени родини.
Максим Кузьменко зазначає, що ветерани можуть скористатися державними програмами «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%», а деякі банки компенсують до 2 відсоткових пунктів ставки за власний рахунок. Грантові ініціативи, як-от «еРобота», допомагають розпочати справу, але суми від 250 тис. до 1 млн грн не завжди покривають реальні потреби, а попит перевищує пропозицію.
Для мінімізації ризиків на старті бізнесу експерт радить чітко визначити форму підприємства, систему оподаткування та розподіл відповідальності між співвласниками. Важливо звертатися до банку на етапі планування, а не при гострій потребі в коштах, а також ретельно прораховувати повну вартість кредиту.
Кузьменко наголошує на необхідності не перевантажувати бізнес боргами, обирати помірний масштаб запуску, формувати фінансовий резерв на кілька місяців і розділяти особисті та корпоративні кошти. "Ветеранам не потрібні поблажки чи "пренебрежительное сожаление". Їм потрібні чесні правила, зрозумілі інструменти та підтримка без зайвої бюрократії…", – підсумував він.