Банки в Україні рідко звертаються до суду через невеликі борги за кредитними картками з лімітом до 15 тисяч гривень. Як пояснює адвокат Руслан Нечай, фінансові установи закладають у свої розрахунки ризик неповернення до 30% за такими продуктами. Якщо рівень неплатежів не перевищує цю межу, банки залишаються у плюсі, а втрати покриваються за рахунок сумлінних клієнтів.
Утримувати штат юристів для стягнення дрібних боргів банкам невигідно — витрати на судові процеси перевищують потенційні надходження. Тому вони зазвичай продають такі борги колекторським компаніям за зниженою ціною. Колектори вже самостійно подають позови до суду, адже це їхній основний спосіб заробітку.
Однак, як зазначає Руслан Нечай, під час передачі боргу банки передають колекторам мінімальний пакет документів. Часто цього недостатньо для суду. Якщо боржник подає професійно підготовлену відповідь, де вказує на відсутність доказів видачі кредиту чи неправильний розрахунок відсотків, це може стати підставою для повної перемоги позичальника в суді.
Зовсім інша ситуація з великими кредитами: банки самі подають позови навіть при незначній прострочці, не чекаючи накопичення боргу чи спроб домовитися.
Коли борг можна списати законно
Найпоширеніший спосіб повністю або частково позбутися кредитного боргу — застосування строку позовної давності. За українським законодавством, банки мають три роки для звернення до суду щодо стягнення заборгованості. Зазвичай спочатку банки намагаються повернути кошти через дзвінки чи письмові претензії. Якщо протягом трьох років з моменту припинення платежів банк не звернувся до суду, позичальник отримує реальний шанс повністю позбутися боргу або суттєво зменшити його суму.
«Поданий боржником професійний відзив на позов, де йдеться про відсутність доказів видачі кредиту чи некоректний розрахунок відсотків, може стати підставою для повної перемоги боржника», — наголосив адвокат Руслан Нечай.