Екіпажі безпілотних систем Національної гвардії України за час повномасштабного вторгнення уразили понад 243 тисячі ворожих цілей, уражаючи їх у середньому кожні три хвилини та знищуючи – кожні шість. Загальна вартість знищеної техніки та озброєння противника перевищує 24 мільярди доларів.
Окрім ударних дронів, Нацгвардія активно використовує наземні роботизовані комплекси (НРК) і важкі мультироторні платформи. Вони вже не лише допомагають у логістиці, а доставили майже 3,9 тисячі тонн вантажу на позиції та евакуювали 348 військовослужбовців із лінії фронту. Ці технології дозволяють виконувати завдання в умовах постійного вогневого та дронового контролю противника, зберігаючи життя бійців.
За даними Нацгвардії, приблизно кожне десяте ураження противника на фронті припадає на їхні дрони. Зокрема, вони знищують кожну третю артилерійську систему, кожну п’яту систему залпового вогню, танк чи бойову броньовану машину, а також кожну шосту систему ППО чи безпілотник ворога. У рамках програми "Дрони за бали. Бонус" підрозділи накопичили понад мільйон балів, які еквівалентні 130 мільйонам доларів на платформі військових закупівель Brave1 Market і спрямовуються на технічне переоснащення.
Нацгвардія також посилює захист критичної інфраструктури та протиповітряну оборону. З 2024 по 2025 рік кількість збитих ворожих повітряних цілей зросла у 19 разів, а з 2025 по 2026 – ще у шість разів. Це результат системної підготовки, зміни тактики та насичення підрозділів сучасними засобами боротьби з безпілотниками, зокрема типу "Шахед", проти яких цілодобово несуть чергування спеціально підготовлені екіпажі.
Кількість безпілотних екіпажів Нацгвардії зросла у кілька разів порівняно з 2025 роком, а ще кілька сотень екіпажів проходять підготовку або відновлення після бойових завдань. До кінця року планують підготувати додаткові екіпажі, що посилить захист від повітряних загроз і підвищить ефективність на полі бою. Найбільшу частку становлять FPV- та мультироторні системи, водночас розвиваються й інші напрями їх застосування.
Масштабування безпілотних систем є частиною глибокої трансформації фронту. Україна нарощує виробництво БпЛА різних типів, і дрон перестав бути дефіцитним ресурсом, ставши масовим засобом ведення війни, таким самим необхідним, як боєприпаси. Нацгвардія розвиває можливості середніх та дальніх ударів на рівні корпусів, що дозволяє завдавати ударів на десятки і сотні кілометрів углиб окупованих територій, уражаючи логістику, склади та засоби зв’язку.
Прикладом є успішний удар Центру спеціального призначення "Омега" НГУ у липні 2026 року, коли знищили російський фронтовий бомбардувальник Су-24М на аеродромі "Саки" в окупованому Криму. Безпілотники середньої дальності дедалі більше впливають на постачання російських військ, роблячи небезпечними маршрути, які раніше вважалися умовно прифронтовими. НРК переходять від інженерних завдань до вогневої підтримки та евакуації, частково замінюючи особовий склад на найнебезпечніших ділянках.
Розвиток підрозділів безпілотних систем Нацгвардії є одним із ключових чинників, що впливають на перебіг війни та допомагають нівелювати чисельну перевагу ворога. "Перевагу отримує той, хто швидше масштабує сучасні технології, ефективніше готує екіпажі та вміє поєднувати ударні можливості з надійним прикриттям від повітряних загроз", – зазначають у Нацгвардії. Вони продовжують збільшувати кількість підготовлених екіпажів, розвивати протидронову складову та інвестувати в наземну робототехніку, що безпосередньо впливає на врятовані життя воїнів.