Колишній головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський розповів, як сприйняв масові протести з вимогою його звільнення, що відбулися у липні 2026 року. В інтерв’ю ВВС він зазначив, що у той період перебував на фронті.
Сирський заявив, що йому було незрозуміло, чому питання про його відставку порушувалося у формі публічних конфліктів та ультиматумів, а також чому міністр оборони використав вуличні акції для тиску. За його словами, кадрові рішення у Збройних Силах належать до компетенції президента, і він сам не організовував жодних протестів.
"Складне питання. Мені було незрозуміло, по-перше, чому мова йшла про якісь конфлікти й ультиматуми. А по-друге, чому питання ставиться от саме в такий спосіб міністром через використання оцих протестів", – сказав Сирський.
Він також підкреслив, що не висував жодних ультиматумів щодо тодішнього міністра оборони Михайла Федорова. За словами Сирського, коли з'явилися заяви про його нібито ультиматуми, він перебував на Лиманському напрямку, на командному пункті однієї з бригад.
Ексміністр оборони Федоров 16 липня стверджував, що пропонував змінити керівництво ЗСУ, але отримав відмову. Він запевнив, що не ставив умов "або я, або Сирський", проте заявив, що саме Сирський фактично поставив ультиматум. Водночас тодішній начальник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов висловив сумнів у тому, що Сирський висував такі вимоги.
Протести почалися 16 липня після новини про намір президента Володимира Зеленського звільнити Федорова з посади міністра оборони. Учасники акцій у Києві та інших містах вимагали відставки Сирського. 21 липня Зеленський оголосив про звільнення Сирського з посади головнокомандувача.