В Україні досі немає офіційного регулювання ринку віртуальних активів, хоча закон «Про віртуальні активи» ухвалили ще у 2022 році. Відсутність механізмів оподаткування та контролю призводить до того, що операції з криптовалютами залишаються поза увагою держави.

За даними аналітичної компанії Chainalysis, у 2025 році Україна посідала восьме місце у світі за індексом криптоадопції, а DL Research назвала країну лідером за співвідношенням обсягу операцій зі стейблкоїнами до ВВП. Віртуальні активи вже стали частиною фінансової системи, що зумовлено розвиненою криптоспільнотою, великим обсягом міжнародних переказів і донатів, зокрема на потреби оборони.

Однак відсутність регулятора і законодавчого механізму оподаткування призводить до того, що податки з криптооперацій не сплачуються взагалі. За перше півріччя 2026 року Державна податкова служба зафіксувала 11 випадків із ознаками відмивання коштів через віртуальні активи на загальну суму 9,3 млрд грн, а також 1,56 млрд грн несплачених податків, прихованих через криптооперації.

Проблема полягає у відсутності системного нагляду. ДПС і фінмоніторинг фіксують лише випадкові порушення, що виходять у традиційну фінансову систему, тоді як більшість криптооперацій лишається поза контролем. Міжнародна організація FATF наголошує, що нерівномірне регулювання крипторинку в різних країнах дозволяє злочинцям використовувати криптовалюту для відмивання грошей.

Україна наразі перебуває у «червоній зоні» за стандартами FATF. Щоб наблизити законодавство до міжнародних вимог, необхідно впровадити правила Travel Rule та KYC. Хоча закон «Про віртуальні активи» ухвалили у 2022 році, він не запрацював через відсутність змін до Податкового кодексу. Законопроєкт 10225-д, який мав врегулювати оподаткування, ухвалили в першому читанні у вересні 2025 року, але він досі не просунувся до другого читання.

Головною перешкодою є дискусія щодо регулятора ринку — Національного банку чи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Голова підкомітету з протидії легалізації доходів вважає, що регулятором має бути НБУ, оскільки двовладдя призведе до розбалансування контролю. Нацбанк наполягає на чіткому розмежуванні повноважень, тоді як НКЦПФР пропонує модель, за якою неврегульовані види діяльності автоматично переходили б під її нагляд.

У ЄС діє принцип одного головного регулятора для криптосервісів, що закріплено у регламенті MiCA. Франція, яка раніше мала двовладдя, відмовилась від такої моделі. В Україні ж триває боротьба за модель регулювання, яка вже визнана неефективною в ЄС. Водночас приєднання України до європейського ринку вимагатиме адаптації законодавства до MiCA.

Таким чином, незважаючи на наявність закону, ринок віртуальних активів в Україні залишається неконтрольованим, а процес його регулювання гальмується через політичні та інституційні суперечки.