Нові дослідження вказують, що спалах віспи 1789 року, який майже знищив корінне населення Австралії, був спричинений ампулами з вірусом, які привезли британські колонізатори «Першого флоту» у 1788 році.
За даними математичного моделювання, опублікованого в Live Science, віспа не могла поширитися через контакт з індонезійськими рибалками на півночі Австралії, як раніше припускали вчені. Натомість джерелом хвороби стали флакони з висушеними оспеними струпами, які британські медики зберігали для проведення прививок — методу, що передував винаходу вакцин у 1790-х роках.
Співавтор дослідження Алан Уільямс пояснив, що, незважаючи на тривале морське плавання з Портсмута до затоки Ботані, живий вірус міг зберігатися завдяки поповненню запасів флаконів під час зупинок у Кейптауні (Південна Африка) або Ріо-де-Жанейро (Бразилія) за кілька місяців до прибуття до Австралії.
Віспа спричинила катастрофічний спад чисельності корінних австралійців — за оцінками, від хвороби померло близько 220 тисяч людей. Через це австралійські власті початку XX століття недооцінювали реальну чисельність корінного населення під час документування історичних подій.
Перший флот прибув без зафіксованих випадків віспи серед екіпажу, тому раніше вважалося, що хвороба проникла через північне тропічне узбережжя континенту. Однак нове комп’ютерне моделювання показало, що віспа не могла поширитися з півночі на південний схід через тисячі кілометрів безлюдної пустелі. Натомість спалах почався саме поблизу Порт-Джексона, де висадилися британські кораблі, підсумували дослідники.