В Україні понад 50 компаній залучені до розробки нових засобів протиповітряної оборони, які мають протидіяти реактивним дронам типу «Шахед». Про це в інтерв’ю Forbes розповів CEO кластеру Brave1 Андрій Гриценюк.

Гриценюк зазначив, що поява реактивних версій «Шахедів» стала серйозним викликом для української ППО. Ці дрони значно швидші за попередні моделі, тому традиційні засоби перехоплення часто виявляються неефективними. За його словами, Brave1 підтримує одразу кілька напрямів розробки — від малих зенітних ракет до швидких дронів-перехоплювачів і реактивних перехоплювачів, здатних діяти на зустрічних курсах.

«Розробити щось нове і організувати конвеєрне виробництво — зовсім різні історії», — підкреслив Андрій Гриценюк.

У межах конкурсу Brave1 шість проєктів зі створення зенітних ракетних комплексів отримали понад 1 мільярд гривень. Вимоги до розробників включають не лише створення ракет, а й повноцінних комплексів із пусковими установками, засобами виявлення та наведення. Особливий акцент робиться на економічній доцільності: Україна шукає способи не витрачати дорогі ракети ППО на дешеві цілі під час масованих атак.

Гриценюк також наголосив на складнощах із виробництвом окремих компонентів, зокрема ракетного палива, сенсорів і елементів систем наведення. Окремо він згадав про відновлення втрачених технологій — наприклад, виробництва спеціальних кристалів для головок самонаведення, яке було перерване ще у 2008 році. Зараз цю компетенцію намагаються повернути разом із Міністерством освіти і науки, а паралельно фінансують альтернативні технології, щоб зменшити залежність від дефіцитних деталей.

Крім ракет, активно розвивається напрям дронів-перехоплювачів, які можуть бути дешевшими і ефективнішими для масового застосування. За даними Мілітарі 24, українські дрони вже здатні автономно перехоплювати «Шахеди», а автоматизація зменшує навантаження на операторів.

Brave1 також фінансує розробку крилатих і балістичних ракет, на що вже спрямовано понад 1,1 мільярда гривень. Декілька проєктів пройшли значну частину випробувань, але шлях до серійного виробництва залишається тривалим. Окремо сім виробників працюють над українськими керованими авіабомбами (КАБ), перші зразки яких уже випробувані й закуплені Міноборони.

Гриценюк підкреслив, що створення нової технології — лише початок. Для реального впровадження потрібна ціла екосистема: виробництво, постачання, сервіс, навчання військових і постійне вдосконалення на основі бойового досвіду. Саме цей шлях від прототипу до масового виробу зараз є головним викликом для українського оборонно-технологічного сектору.