Прогнози про різке зростання цін на українську землю знову активно лунають на ринку у 2026 році, однак за останні п’ять років після відкриття ринку гектари дорожчали значно повільніше, ніж очікували найактивніші промоутери. Як повідомляє УНІАН, автори оптимістичних прогнозів часто самі є учасниками ринку, які заробляють на інвестиціях у землю.
Серед тих, хто формує наратив про майбутній земельний бум, — представники компаній «Твоє Коло», Zeminvest, «Доброзем», KupiPai, інвестфонду «Грунтовно» та інших, що спеціалізуються на земельних інвестиціях і управлінні активами. Наприклад, співзасновник інвестиційної платформи Zeminvest Олександр Чорний прогнозує, що протягом найближчих трьох років сільськогосподарська земля в Україні може подорожчати до 80% у доларовому еквіваленті. Подібні оцінки озвучують й інші представники цього сегмента.
УНІАН наголошує, що частина найактивніших спікерів безпосередньо продає земельні інвестиційні продукти, супроводжує угоди або управляє активами інвесторів. Від кількості покупців землі залежать їхні комісійні доходи та обсяги активів під управлінням. Тому, як зазначає видання, такі прогнози є не лише професійною оцінкою, а й частиною бізнес-комунікації, і їх слід розглядати з урахуванням можливого конфлікту інтересів.
«Прогноз зростання ціни для такого учасника ринку є водночас професійною оцінкою і частиною бізнес-комунікації», — йдеться у матеріалі УНІАН.
Досвід попередніх років показав, що очікування щодо дефіциту земельних ділянок і різкого зростання конкуренції після виходу юридичних осіб на ринок у 2024 році не справдилися. За п’ять років середній річний приріст ціни на землю у доларах склав близько 5%, а дохідність інвестицій — також приблизно 5%. Продаж ділянки може тривати роками, а швидкий вихід із активу часто вимагає знижки до ринкової вартості. Не виправдалися й прогнози щодо зростання орендної плати на 10–15% щороку: на практиці вона тісно пов’язана з фінансовими результатами агровиробників, і якщо їхня дохідність не зростає, підвищення орендної плати обмежене.
На думку авторів матеріалу, саме війна значною мірою пояснює повільний розвиток ринку: аграрний бізнес змушений концентрувати ресурси на виробництві, логістиці та ліквідності, а купівля земельних банків конкурує з інвестиціями у техніку, елеватори та переробку. Крім того, в Україні відсутні фундаментальні умови для повторення польського сценарію зростання цін: польський ринок розвивався за підтримки масштабних бюджетних виплат від ЄС, тоді як в Україні такої системи немає, і пряме порівняння вартості землі некоректне.
У результаті інтереси інвесторів і агровиробників можуть розходитися: для інвестора подорожчання землі — це потенційний приріст капіталу, а для виробника — зростання витрат і навантаження на бізнес. УНІАН підкреслює, що оцінювати прогнози про майбутній земельний бум слід не лише з економічної точки зору, а й через призму інтересів того, хто їх озвучує, особливо якщо це представник компанії, яка заробляє на залученні інвесторів у земельні активи.

