Питання призначення нового Головнокомандувача Збройних сил України залишається відкритим і викликає дискусії як у військових колах, так і в суспільстві. Президент наразі вважає, що генерал Олександр Сирський є одним із небагатьох, хто здатен утримати фронт, проте значна частина армії сумнівається в його здатності діяти безкомпромісно.
Олександр Сирський відзначився у 2022 році успішними операціями, зокрема контрнаступом на Харківщині та несподіваними діями на Курщині, які відтермінували падіння Покровська на кілька місяців. Його порівнюють з маршалом Жуковим, який досягає результатів, але часто за високу ціну. Через це його перебування на посаді Головнокомандувача виглядає сумнівним.
Іншим кандидатом є Валерій Гнатов, начальник Генерального штабу, який набув статусу генерала під час повномасштабного вторгнення і має значний бойовий досвід. Його призначення забезпечить стабільність і керованість військовою системою, а також усуне непопулярний образ Головнокомандувача в очах суспільства. Однак у військовому середовищі існує упереджене ставлення до випускників танкових інститутів, а також відомі конфлікти між Гнатовим і Федоровим. За даними джерел, медійна підтримка колишнього міністра може спробувати створити з Гнатова «Сирського-2», що вирішить лише частину проблем.
Володимир Драпатий, автор успішної оборонної кампанії на Харківщині у 2024 році, також розглядається як кандидат. Він відомий як «пожежник» і антикризовий менеджер, має позитивну репутацію серед більшості армії та суспільства, але частина генералітету сприймає його як вискочку. Призначення Драпатого може вимагати значних зусиль для налагодження взаємодії з вищим командуванням, що під час війни є серйозною проблемою. Крім того, його кандидатура може виглядати як поступка Зеленського суспільному тиску.
Не виключено, що Президент може обрати менш відомого генерала, повторивши сценарій із Валерієм Залужним, який став символом опору 2022 року, хоча спочатку не був серед головних претендентів. Такий крок може стати несподіванкою і мати різні наслідки.
Як наголошується, лише Президент має повну інформацію про ситуацію на фронті, розвідувальні дані та військовий потенціал, тому саме він повинен ухвалити рішення щодо майбутнього Головнокомандувача ЗСУ. Висловлюється надія, що це буде правильний вибір, заснований на порадах військових радників.