Росія теоретично може застосувати проти України тактичну ядерну зброю, використовуючи широкий спектр засобів доставки. Про це в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA розповів директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський.

За його словами, до номенклатури російського тактичного ядерного озброєння входять балістичні та крилаті ракети «Іскандер», аеробалістичні «Кинджали», а також крилаті ракети повітряного і морського базування – Х-102, Х-22/32, «Калібр». Крім того, Росія має спеціальні артилерійські снаряди для систем великого калібру – 2С7 «Піон» і 2С4 «Тюльпан».

Храпчинський зазначив, що формально більшість із цих носіїв Україна вже навчилася перехоплювати. Однак у випадку ядерної бойової частини принцип знищення змінюється – класичної ППО недостатньо, потрібні сучасні системи ПРО, як-от Patriot PAC-3 або SAMP/T. «Якщо для звичайної ракети достатньо вибуху протиракети поруч із ціллю, то для ядерної бойової частини необхідне пряме кінетичне попадання, тобто hit-to-kill, яке фізично руйнує сам ядерний блок у повітрі», – пояснив він.

В іншому разі ракета, пошкоджена осколками, впаде і вибухне через детонацію звичайної вибухівки в бойовій частині, що призведе до масштабного радіологічного забруднення території за ефектом «брудної бомби». При цьому систем ПРО в Україні поки що недостатньо, додав експерт.

Щодо ймовірності застосування тактичної ядерної зброї, Храпчинський оцінив її як надзвичайно низьку. Він пояснив, що Кремль стримують потужні зовнішні фактори, зокрема Китай. Також критичним є технічний стан самих боєголовок, адже Росія понад 20 років не проводила навіть лабораторних випробувань своїх ядерних ресурсів.

«Україна суттєво порушила баланс архітектури російської ядерної тріади, завдавши успішних ударів по елементах систем раннього попередження, центрах космічного зв’язку та послідовно скорочуючи авіаційні можливості противника», – додав Храпчинський.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що головна небезпека російських дронів із бойовими елементами з обедненого урану полягає не в радіаційному впливі, а в токсичності уранового пилу, що утворюється після вибуху або горіння боєприпасу. Найбільший ризик існує для людей, які працюють на місцях падіння безпілотників і контактують із їх уламками.