У ніч на 30 липня 2026 року в київському метро від повітряної тривоги сховалося понад 52 тисячі людей, що стало новим рекордом для столиці. Попередній максимум був зафіксований у ніч на 2 липня — тоді у підземці перебували понад 41 тисяча киян. Такі цифри, а також фото людей, які змушені лежати навіть на балюстрадах і в ремонтних зонах ескалаторів, викликали гостру дискусію про нестачу укриттів у Києві, повідомляє "Новинарня".

На тлі цих подій згадують досвід Фінляндії, де підземні укриття вважаються зразковими. У березні 2025 року Україна та Фінляндія підписали Меморандум про співпрацю у сфері цивільного захисту, а в травні того ж року оголосили про створення міжнародної Коаліції укриттів цивільного захисту. Тоді прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив про плани побудувати до 2027 року 2300 нових захисних споруд. Однак, як зазначає видання, до кінця 2026 року питання про реальну кількість нових укриттів і ефективність співпраці з Фінляндією залишається відкритим.

Досвід Гельсінкі

У Гельсінкі підземні укриття — це багатофункціональні простори, які використовуються як спортивні зали, ігрові майданчики, паркінги, а в разі небезпеки швидко перетворюються на бомбосховища. Наприклад, укриття в районі Мерігака розраховане на 6000 людей, має водопровід, сухі туалети, розкладні двоповерхові ліжка та зони, які можна розділяти шторами для комфорту різних груп населення. За словами Ніни Ярвенкюля з Рятувальної служби Гельсінкі, у місті 5500 укриттів, які можуть прийняти 955 тисяч людей при населенні близько 700 тисяч.

"Коли в Києві почалися дискусії про намети і матраци в метро, я подумала, що такі ліжка були б хорошою опцією", — зазначила Ніна Ярвенкюля.

Усі укриття регулярно інспектуються та ремонтуються, а волонтери проходять спеціальне навчання для допомоги людям у разі надзвичайної ситуації.

Ситуація в Україні

Після Другої світової війни в Україні, як і у Фінляндії, активно створювали фонд укриттів. На момент незалежності їх було близько 30 тисяч, а станом на грудень 2024 року — 62 655, що забезпечує потреби лише 48,8% населення. Водночас майже 15% укриттів визнані непридатними. У країні існує три основні типи укриттів: найпростіші (підвали, цокольні приміщення), споруди подвійного призначення (метро, паркінги, цокольні поверхи будівель) і захисні споруди цивільного захисту (герметичні сховища, протирадіаційні укриття, швидкоспоруджувані об'єкти).

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко у листопаді 2025 року визнав, що існуючої кількості укриттів недостатньо для захисту населення в умовах війни. Проблеми з підготовкою та оновленням фонду укриттів залишаються актуальними, попри міжнародну співпрацю та нові ініціативи.